ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ  ЗАХОДІВ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОГО ЦИКЛУ

ІНСТРУКТОРА З ФІЗКУЛЬТУРИ ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

РІЧНИЙ ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ  ЗАХОДІВ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОГО ЦИКЛУ

ІНСТРУКТОРА З ФІЗКУЛЬТУРИ ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

 ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ МАСОВИХ  ЗАХОДІВ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОГО ЦИКЛУ

ІНСТРУКТОРА З ФІЗКУЛЬТУРИ ЛЕВЧЕНКО Ю.В.

         Мудра (з санскриту) — це особливе положення рук, що відновлює порушення в енергоінформаційному обміні шляхом впливу на енергетичні потоки в нашому організмі. Крім того, мудри позитивно впливають на розвиток мислення, мовлення, а також дрібної моторики рук. В роботі з дітьми вони можуть бути наступним етапом після пальчикової гімнастики. Навчити дітей складати пальці в цілительні фі­гурки нескладно. Треба лише пам'ятати про те, що для ефективного впливу кожної мудри необхідно не просто механічно скласти пальці тим чи іншим чи­ном, а, перш за все, сконцентрувати думки. Отже, слід прибрати всі чинники, що заважають проце­су зосередження і негативно впливають на орга­нізм — зайвий шум, занадто яскраве освітлення, неприємні кольори та запахи. Ефективність мудрів можна підвищити відповідним положенням тіла відносно сторін світу, певним по­рядком виконання вдихів і видихів (ротом чи носом), цілеспрямованим положенням рук відносно тіла. Крім цього, при виконанні мудрів велике значення може мати відповідний колір, звуки (зокрема музики), запахи та інші подразники, що ді­ють позитивно на організм і психіку. Виконання мудр не потребує спеціальних приміщень, їх можна виконувати на прогулянці, в групі. Це чудовий засіб поліпшити стан здоров’я дитини, зміцнити імунну систему. Дітям дуже подобаються назви мудр, складати пальчики так, щоб вийшла якась фігура. Мудри  виконуються двома руками. Кожна мудра триває від 5 до 10 секунд. Виконувати їх можна як у комплексі, так і окремо – за рекомендаціями. Використовуємо у своєї роботі такі мудри: «храм дракона», «вода», «черепаха», «голова дракона», «небо», «мушля», «життя», «земля», «стріла важдра», «вікно мудрості», « знання», «енергія» та ін. Деякі мудри приносять полегшення вже в перший день, а деякі — навіть миттєво. Систе­матичні щоденні заняття обов'язково дадуть ре­зультат.

Хатха- йога

         Складовими частинам гімнастики хатха – йоги у дошкільному закладі є асани (статичні пози) і пранайями (дихальні вправи), які дають змогу здійснювати контроль над функціями внутрішніх органів. Починати роботу краще з дітьми п’яті років, тому що вони вже свідомо відносяться до виконання заданих вправ, легко координують дихання з входженням в позу, зможуть концентруватися на виконанні та утримувати положення на протязі 5-10 секунд.        При розучуванні асан з дітьми дошкільного віку необхідно дотримуватися визначених правил.

1. Асанами не слід займатися після їжі, найбільш вірним та корисним буде їх виконання через годину після їжі.

2. Одежа дітей під час занять повинна бути полегшеною.

3. Асани завжди слід виконувати після дихальних вправ.

4. Комплекс вправ хатха-йоги – повинен будуватися в строгій послідовності: спочатку вправи виконуються із положення лежачи, потім сидячи.

5. Перед початком виконання вправ необхідно провести динамічну розминку. Це зігріє м’язи та підготує організм до статичного  навантаження.

6. При оволодінні асанами необхідно дотримуватись принципу поступовості: уникати перенапруження дітей, починати з простих вправ та переходити до більш ускладнених.

7. При розучуванні комплексу хатха-йоги необхідний чіткий показ вправ.

8. Основним критерієм вірного виконання асан є почуття бадьорості та гарного настрою.

9. Для отримання оздоровчого ефекту, заняття з елементами хатха-йоги повинні проводитися систематично – не менш 2-3 рази в неділю.

10. Асани слід включати в комплекси ранкової гімнастики, гімнастики після денного сну та  в фізкультхвилинки.

11. Після виконання комплексу вправ хатха-йоги  на протязі 2-3 хвилин проводяться  вправи на розслаблення.

12.  Важливе значення має вдало підібраний музичний супровід.

       Пози йогів не рекомендуються при захворюванні серця, а також при високому та низькому артеріальному тиску, йогівські вправи /асани/ в більшій мірі  направлені на підтримку здорового стану. Йоги вважають, що зберігаючи гнучкість та силу хребта, можна зберегти здоров’я всього організму. Тільки в розумному поєднанні з фізичною культурою хатха – йога сприятиме зміцненню здоров’я.  Йога для дітей - це добре продумана система зміцнення дитячого організму, заснована на багаторічній практиці. Здоров'я, бадьорість, уміння зосередитися, фізичний розвиток і гарний настрій  малюка - ось основні плюси йогових  вправ.

                                       Вправи дихальної гімнастики

            Важливим аспектом фізичної підготовки дітей дошкільного віку є вміння регулювати темп власного дихання. Загальновідомо, що дихальний процес нерозривно пов'язаний з кровообігом, обміном речовин та енергією в організмі. Правильне дихання є чинником нормального функціонування адаптивних механізмів, регуляції рівнів працездатності тощо. Використання дихальної гімнастики, що містить вправи на дихання та ігри із звуконаслідуванням явищ природи, голосів тварин, транспорту тощо, сприяє зміцненню м'язів живота, грудної клітки, покращанню перистальтики шлунка, кровообігу, серцево-судинної діяльності. Ці вправи можна виконувати у статичному (стоячи, сидячи, лежачи) та динамічному положенні (важливо контролювати темп та якість дихання). Для забезпечення оздоровчого впливу на дітей вправ дихальної гімнастики слід дотримуватися таких вимог:

•         дихальну гімнастику проводити у провітреному приміщенні, а краще на свіжому повітрі (якщо сприятлива погода);

•         дозувати кількість і темп виконання вправ;

•         виконувати дихальні вправи варто до прийому їжі.

          Слід формувати у дітей вміння правильно виконувати вдих і видих: вдих робиться через ніс, а видих — ротом. Привчати дітей дихати тихо, спокійно, природно, без зусиль. Слід також навчити дітей правильно узгоджувати дихання з рухами тулуба: під час випрямлення тулуба або піднімання рук виконується вдих, а під час згинання тулуба у будь-якому напрямку — видих. Певний оздоровчий ефект дає дихання лівою та правою ніздрями, різними за своїми функціями: дихання лівою ніздрею заспокоює дитину, а дихання правою — збуджує.

Су-джок терапія

            Су-жжок терапія — це система лікування шляхом стимуляції певних точок різними методами (насінням, пальцевим тиском та інш.). Дані точки розташовуються в області кисті і стопи людини. В корейській мові «Су-джок» означає «кисть-стопа». Кисть і стопа є «дзеркальним відображенням»  тіла людини і володіють функцією  «дистанційного керування», яка може використовуватися для лікування захворювань. Дія на певні точки нормалізує енергетичний стан меридіанів тіла і є ефективним методом лікування багатьох захворювань.

                                             Прийоми Су-Джок терапії:

Масаж спеціальним кулькою

        Оскільки на долоні знаходиться безліч біологічно активних точок, ефективним способом їх стимуляції є масаж спеціальною кулькою. Прокочуючи кульку між долоньками, діти масажують м'язи рук.   

Масаж еластичним кільцем

        Допомагає стимулювати роботу внутрішніх органів. Так як все тіло людини проектується на кисть і стопу, а також на кожен палець кисті і стопи, ефективним способом профілактики і лікування хвороб є масаж пальців, кистей і стоп еластичним кільцем. За допомогою куль - «їжачків» з колечками дітям подобається масажувати пальці і долоньки, що робить благотворний вплив на весь організм, а також на розвиток дрібної моторики пальців рук, тим самим, сприяє розвитку мовлення.

                                    Ручний масаж кистей і пальців рук

       Дуже корисний і ефективний масаж пальців і нігтьових пластин кистей. Ці ділянки відповідають головному мозку. Крім того на них проектується все тіло людини у вигляді міні-систем відповідності. Тому кінчики пальців необхідно масажувати до стійкого відчуття тепла. Це сприяє забезпеченню   оздоровчого впливу на весь організм.

        Під час корекційної діяльності відбувається стимулювання активних точок, розташованих на пальцях рук за допомогою різних пристосувань (кульки, масажні м'ячики, горіхи, колючі валики).

Масаж стоп

        Вплив на точки стоп здійснюється під час ходіння по ребристим доріжкам, масажним коврикам, коврикам з гудзиками  та інш. Вправи на масажних доріжках та килимках діти виконують босоніж у будь-яку пору року. Що є також дієвим засобом загартування.

Вправи на степ-платформах

       Степ-аеробіка – це тренування, в основу якого покладено різні способи спуску та підйому на спеціальну степ-платформу. Підчас занять  на степ-платформах покращується вентиляція легенів, поступово формуються навички правильного дихання під час рухів. Ці заняття цілком підходять для дітей різних вікових груп і різного рівня підготовленості. Степ-платформи можна застосовувати  під час індивідуаль­ної роботи, самостійної рухової активності дітей і,  звичайно, на за­няттях зі степ-аеробіки.

Заняття зі степ-аеробіки містять такі етапи:

   - вступна частина — діти оббігають або обходять ослони «змійкою»;

   -з агальнорозвивальні вправи — вико­нуються у різних вихідних положен­нях (стоячи, сидячи, лежачи). Такі вправи розвивають відчуття рівно­ваги, координацію рухів і сприяють розвитку орієнтування у просторі;

   - основна частина:

- різноманітні вправи на розвиток сили, спритності, ви­тривалості, зокрема з різними атрибутами;

- рухливі ігри й естафети;

- заключна частина - вправи з низьким рівнем інтенсив­ності на вентиляцію легенів.

   Заняття з використанням степ-платформи сприяють:

    - формуванню правильної постави і зміцненню кістково-м'язового корсета;

       - розвитку координації рухів;

       - зміцненню серцево-судинної й дихальної систем.

         Організовуючи заняття зі степ-аеробіки, насамперед слід па­м'ятати про техніку безпеки. Дуже важливо правильно забезпечити фізичне навантаження для дітей певного віку, дозуючи його з ураху­ванням стану здоров'я дітей та рівня їхньої фізичної підготовленості. Складні вправи  чергуємо з менш складними.

Важливо знати,  щоб заняття з використанням степ-платформи були безпечними, діти мають оволодіти технікою степ-аеробіки. Навчати дітей рухів рук необхідно тільки тоді, коли вони до­сконало опанують рухи ніг.

                     Основними правилами техніки виконання степ-аеробіки є такі:

  -виконувати кроки в центр степ-платформи;

   -при підйомі на степ-платформу ставити всю підошву ступні, а спускаючись, ста-вити ногу з носка на п'яту, перш ніж зро­бити наступний крок;

  -спустившись зі степ-платформи, залишатися стояти непо­далік від не,                                не відступати більше, ніж на довжину ступні від степ-платформи;

 -не підніматися й не спускатися зі степ-платформи, стоячи до неї спиною;

 -робити крок з легкістю, не вдаряти по степ-платформі но­гами.

          Техніка степ-аеробіки сприяє фор­муванню у дітей правильної постави. Тому дуже важливо час від часу нага­дувати їм про необхідність збереження правильного положення тіла під час ви­конання всіх рухів.

  Особливе місце на заняттях зі степ-аеробіки посідає музика. Вона є одночас­но мотивуючим чинником, спрямовує хід тренування і визначає швидкість рухів. Тому, добираючи музичний супровід, ін­структор з фізкультури мусить зважати на наявність у композиції чіткого ударно­го ритму. Для кожного етапу заняття варто підбирати музику відпо­відного темпу і тривалості.

    Увага! Завищений темп музики призводить до збільшення ри­зику травм. Важливим прийомом на заняттях зі степ-аеробіки є словесні ко­манди. Вони повинні бути короткими й чіткими. Словесні команди застосовують при перешикуваннях, зміні вихідного положення, а та­кож у випадках, коли більшість дітей припускається однієї й тієї са­мої помилки, скажімо: не тримають спину рівно, відходять від степ-платформи тощо.

   Для збереження правильної постави під час степ-аеробіки необхідно:

   - тримати плечі розправленими, сідниці напруженими, коліна розслабленими;

   - уникати перенапруги у колінних суглобах;

   - уникати зайвого прогину спини;

   - не робити нахил уперед від стегна — нахилятися всім тілом;

   - стоячи обличчям до степ-платформи, підніматися, працюючи ногами, а не спиною;

   - переносити степ-платформу, притискуючи її до тіла.

     Степ-аеробіка є ефективним засобом профілактики хвороб органів дихання та порушень постави.

                                                             Бестінг

 Бестінг– це елемент фізкультурного заняття, коли діти стають у «Коло бажань» або «Коридор успіху» і по черзі висловлюючи свої мрії та побажання, підтримують друзів. Проводиться для підвищення самооцінки, виховує впевненість у собі, розвиває психічні, емоційні та соціальні якості дитини, дає можливість утвердитись у соціумі.             

«Діалог» з органами свого тіла» як із самостійно діючими «особами»

         Цей методичний прийом запропонував В.Кудрявцев. Дитина звертається до своїх зовнішніх та внутрішніх органів із певними питаннями, вимогами, проханнями. У таких «діалогах» дитина повинна навчитися «слухати», розуміти, поважати та любити своє тіло. Завдяки цьому цінність здоров’я дитина відчуватиме не як зовнішню словесну декларацію, яка їде від дорослого, а як внутрішню обмірковану життєву норму.

"ЛІТНЄ ОЗДОРОВЛЕННЯ ДІТЕЙ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ"

Літній період особливо сприятливий для зміцнення здоров’я дітей, їх повноцінного розвитку, початку загартування дитячого організму, як у в повсякденному житті, так і спеціально організованого. Літню роботу з дітьми в дошкільному закладі прийнято називати оздоровчою. Цим визначається її основна мета і завдання. Важливо всесторонньо використати сприятливі для зміцнення здоров’я дітей умови літнього часу і добитися, щоб кожна дитина зміцніла і загартувалася. Успіх літньої роботи визначається перш за все тим, наскільки своєчасно підготувався до неї колектив дошкільного закладу. Дуже важливо при підготовці до літа з’ясувати хто із вихованців проведе все літо чи частину його разом зі своїми батьками і не буде тимчасово відвідувати дитячий садок .

Літнє оздоровлення передбачає внесення змін у режим дня дітей . Основним пунктом в режимі дня є виконання комплексу фізкультурно-оздоровчих заходів: щоденна ранкова гімнастика та гімнастка після сну, фізкультурні заняття, розваги, спортивні свята, «доріжки здоров’я». Цим визначається її основна мета і завдання. Влітку проводяться повітряні ванни, сонячні ванни і загартування водою. Повітряні ванни особливо ефективні якщо вони проводяться в русі. Щоб діти не втомилися вправи великої рухливості повинні чергуватись із спокійними. Але слід не забувати, що влітку збільшується ризик: перегрівання, сонячних опіків, зниження апетиту в спекотні дні - ми намагаємося уберегти малят від цього. Проведення літнього оздоровлення передбачає розв’язання навчально – виховних завдань, що досягається організацією змістовної діяльності дітей. З метою забезпечення ефективного оздоровлення та повноцінного відпочинку дітей влітку, створення належних умов для освітньої, культурно-виховної, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи під час літнього оздоровлення дітей в дитячому дошкільному навчальному закладі проводиться робота щодо оздоровлення дітей.

«Сонце, повітря та вода - наші найкращі друзі!» Літній період - найблагодатніший для фізичного розвитку дітей. Саме влітку такі природні фактори, як сонце, повітря та вода найефективніше впливають на організм людини, зміцнюють здоров'я та підвищують працездатність. Усі ці фактори використовуються як самостійні заходи загартування дитини.

Організація прогулянок влітку.

Ефективним засобом оздоровлення та фізичного виховання дітей є прогулянки, які організовують на ігрових майданчиках, обладнаних для кожної вікової групи.

Це час для розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ, частіше вправляти в тих способах та видах основних рухів. Активна діяльність на прогулянці (ігри, фізкультурні комплекси, спортивні розваги, спостереження, трудова діяльність тощо) загартовує дітей, розвиває рухи, формує фізичні якості, підвищує життєвий тонус і сприяє всебічному розвитку. Тому в літній період варто забезпечити максимальну тривалість щоденного перебування дітей на свіжому повітрі.

Прогулянку здійснюють за будь-якої погоди за виключенням тих випадків, коли склалися небезпечні умови для її проведення. Літня прогулянка особливо важлива, тому що зі зменшенням навчального навантаження діти мають більше часу для самостійної діяльності. З'являється можливість пограти в улюблені ігри, використовуючи обладнання майданчиків, виносні іграшки та посібники, проявити свою ініціативу та творчі здібності.

Щоб зробити прогулянку цікавою та змістовною, вихователі ретельно планують її.

Прогулянки розширюють можливості індивідуальної роботи вихователя з дітьми. Малорухливих дітей варто активізувати, залучати до діяльності, яка сприяє розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ, частіше вправляти в тих способах виконання рухів, і якими дитина володіє гірше. Активних і рухливих дітей слід переключати на діяльність, яка вимагає точності рухів, уваги та стриманості.

Профілактика дитячого травматизму

Шановні батьки!

Здоров'я - це найважливіше, що є в житті людини. Закликаємо вас зміцнювати та берегти його.

З настанням літньої спекотної погоди населення поспішає до водоймищ, озер, річок. Як приємно відпочити біля води, позагоряти, поплавати, попірнати... Але чи знайомі вам правила поведінки біля водоймищ?

Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Тому, знаходячись біля води, будь завжди максимально обережним. Пам’ятай, що на річці є течія, і дно річки може бути замуленим. Вода в озерах, ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної.

При організації відпочинку на воді дотримуйся наступних правил безпеки:

· купання починай при температурі повітря +25 °С та температурі води +17-19 °С;

· купайся тільки в спеціально відведених та обладнаних місцях;

· якщо пляжу поблизу немає, вибирай чистий пологий берег, але попередньо з’ясуй, чи немає на дні корячок, гострих підводних каменів, коловоротів, ям тощо;

· не купайся відразу після прийому їжі;

· знаходься у воді не більше 10-15 хвилин, не доводь тіло до ознобу;

· не плавай далеко від берега, не запливай за попереджувальні знаки;

· не переривай купання частими виходами із води і не стій мокрим на вітрі;

· потрапивши у сильну течію, не борись проти неї, а пливи за течією, наближаючись до берега;

· не входь у воду занадто розігрітим: перепади температури можуть спричинити судоми;

· при судомах не розгублюйся, намагайся утриматися на поверхні води і клич на допомогу;

· потрапивши у вир, набери побільше повітря у легені, занурся у воду і сильним ривком у бік за течією виходь з виру і випливай на поверхню;

· не лежи після купання на сонці, а відпочивай у затінку;

· при виході із води розітри тіло долонями або рушником насухо і одягнись.

Загартовування дитини влітку

Загартовування — один з важливих методів збереження здоров’я дітей. Його проводять з метою пристосування організму до різноманітних впливів зовнішнього середовища. Підґрунтям загартовування є принцип тренування нервових закінчень та кровоносних судин шкіри, слизових оболонок і через них — кровоносних судин та нервової системи. Загартовування передбачає використання водних процедур, сонячних та повітряних ванн у поєднанні із заняттями фізкультурою. Призначаючи ці процедури, необхідно враховувати вік дитини, стан її здоров’я, перенесені раніше захворювання. Правильно загартовувати дитину — означає правильно її виховувати.Загартовування треба починати з раннього віку та продовжувати систематично, безперервно протягом багатьох років, усього життя.

Методи загартовування залежать від індивідуальних особливостей дитини, проте всі повинні виконувати такі правила:

— уникати сильних подразників — тривалої дії холодної води, надто низької температури повітря, перегрівання на сонці;

— поступово та рівномірно підсилювати дію загартовувальних чинників.

Найбільш м’яка процедура — обтирання. Спочатку протягом 1—2 тижнів шкіру дитини розтирають сухою м’якою вовняною тканиною, щоб вона трохи порожевіла. Після цього переходять до вологих обтирань тканиною, змоченою водою температури 38 — 40 °С. Обтирання проводять у напрямку від периферії до центру. Обтирають шию, потім груди, руки, ноги, живіт, спину. Всі рухи роблять у напрямку до пупка, а на спині — до хребта. Протягом однієї процедури треба обтерти тіло дитини 2 — 3 рази. Після закінчення обтирання слід розтерти шкіру сухим рушником до появи приємного тепла. Тривалість процедури спочатку становить 1 —2 хв, пізніше — до 3 —5 хв. Початкова температура води — 38—40°С, у подальшому її знижують до 26—24°С.

Дітям молодшого віку більше подобається обтирання грубим рушником, змоченим у досить гарячій воді (38 — 40 °С). Неодмінною умовою проведення процедури повинно бути збереження у ванній кімнаті прохолодної температури повітря, аби дитина відчула контраст температур, але без протягів. Під час проведення процедури дитину можна поставити у таз з теплою водою.

Обливання — інтенсивніша процедура. Починають його водою температури 36 — 34 °С, поступово знижуючи її під час наступних процедур до 24 — 22 °С. Загальне обливання краще проводити після повітряної ванни. Тривалість обливання — від 30 с до 2 хв. Обливати можна з глечика теплої пори року на повітрі, в холодну погоду — у ванні. Треба стежити, щоб вода рівномірно лилася по всьому тілу. Після закінчення процедури дитину слід обтерти до почервоніння шкіри. Перед процедурою тіло повинно бути сухим, теплим, але не спітнілим.

Вплив душу на організм сильніший, ніж обливання. Спочатку використовують воду температури 36 —37 °С, потім-температуру води знижують, як і під час обтирання та обливання. Тривалість процедури спочатку становить 0,5 —1хв,через 3—4 тижні —до 2хв.

Інтенсивніше діє контрастний душ, який є добрим засобом для тренування серцево-судинної та нервової систем, а також механізмів терморегуляції, підвищення несприйнятливості до інфекцій. Дитину спочатку ставлять під душ за температури води 38—39 °С на 1—2 хв, потім збільшують напір холодної води, знижуючи температуру води в душі до 24 — 22 °С (0,5 хв). Проводять 2—3 такі зміни. Вранці для стимулювання нервової системи процедуру закінчують прохолодною водою. Увечері для зняття збудження та кращого засинання процедуру закінчують гарячою водою. Не слід намагатися знизити температуру води нижче ніж до 20 —18 °С, тому що це призведе до перезбудження нервової системи, посилення діяльності надниркових залоз та виділення ними гормонів, різкої активізації захисно-пристосувальних реакцій, а за умови тривалого та систематичного застосування — до зриву адаптації (процесу пристосування організму до умов, що змінюються).

Хорошими засобами для загартовування дітей є “ходіння по воді” протягом 2 — 5 хв, а також гра з водою (місцева ручна ванна). Початкова температура води повинна бути 28 °С, поступово її знижують до кімнатної.

Відомо, що охолодження стоп може зумовити виразну рефлекторну реакцію з боку судин слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, що призводить до послаблення її захисної функції. Як наслідок мікроорганізми, що завжди заселяють слизову оболонку носа, зіва і верхніх дихальних шляхів, починають посилено розмножуватися, виділяючи отруйні продукти обміну. Напевно, так і виникає простуда у разі переохолодження ніг. Місцевезагартовування стоп, носоглотки робить їх менш чутливими до охолодження, що допомагає уникнути цілої низки захворювань. Обмивання стоп слід робити щоденно, краще перед сном. Початкова температура води становить 20 °С, для дітей молодшого віку — 25 °С. Тривалість процедури — 10 — 20 с. Поступово температуру води знижують, а з часом користуються водою з-під крана. Привчивши дитину до таких процедур, обережно збільшують їх тривалість до 0,5 хв, а потім переходять до ножних ванн. Приймаючи ножні ванни, необхідно безперервно переступати з ноги на ногу. Це активізує кровообіг у судинах, підвищує загартовувальний ефект.

Можна використовувати контрастні ванни. Для цієї процедури готують два тази. В одному — вода температури 37 °С, в іншому — 20 °С. Спочатку тримають ноги у теплій воді (30 с), потім — у холодній (15 с). Після 2 — 3 таких змін ноги слід інтенсивно розтерти рушником до почервоніння. У подальшому температуру теплої води поступово підвищують до 42 °С, а холодної знижують до 15 °С.

Дітям молодшого віку та ослабленим краще починати з обтирання стоп трохи віджатою губкою або рушником, дотримуючи при цьому поступовості у зниженні температури води.

Полоскання горла холодною водою — також досить ефективна процедура місцевого загартовування. Її можна виконувати вранці під час умивання та ввечері перед сном. Починати полоскання слід водою температури 25 — 27 °С, знижуючи її щотижня на 1 °С. У подальшому можна полоскати горло водою із-під крана. Дія процедури посилиться, якщо у склянці води розчинити 1 десертну ложку кухонної або морської солі.

Найефективнішою формою загартовування є купання в річці, озері, морі. Тут все діє в комплексі — і свіже повітря, і сонце, і вода, й рухові вправи (плавання, пірнання).Купання головним чином відіграють роль оздоровчого засобу, проте у деяких випадках використовуються і як лікувальна процедура. Повторювані, правильно проведені, дозовані купання сприяють активізації обміну речовин, фагоцитозу, тренуванню механізмів терморегуляції, діяльності серцево-судинної й нейрогуморальної систем. Підвищується витривалість організму до мінливих чинників навколишнього середовища.

Особливо корисні морські купання. Солі, що містяться у морській воді, стимулюють рефлекторні реакції. Дитина вдихає морське повітря, збагачене озоном. Морські хвилі роблять своєрідний масаж тіла. У ослаблених дітей необхідно проводити попередню підготовку до морських купань у вигляді обтирання, обливання тіла морською водою, поступово знижуючи її температуру. Купання слід починати після відпочинку у затінку. Морські купання використовують для лікування рахіту, золотухи, у дітей із зниженим обміном речовин. Вони протипоказані у разі недостатності кровообігу, недокрів’я, гострих запальних захворювань. Переохолодження під час купання зумовлює погіршення самопочуття — виникає відчуття в’ялості, з’являється головний біль, може бути простуда. Купання рекомендують дітям віком понад 2 роки за температури води, що не нижча ніж 23 °С, а повітря — 25 °С. Тривалість купання спочатку становить 0,5 — 2 хв, поступово її збільшують до 20 хв. Купатися треба не раніше,ніж через 2год після прийому їжі.

Чудовою процедурою для дітей є плавання в басейні, особливо прохолодної пори року. Дуже корисні купання у відкритих та закритих басейнах з підігрітою до 24 — 26 °С морською водою.Басейни використовують для гідрокінезіотерапії, включаючи в комплекс терапії лікувальне плавання.

Плавання сприяє росту дитини та її пропорційному розвитку. Горизонтальне положення тіла під час плавання сприяє рівномірному переміщенню крові по судинах, що важливо для функціонування серцево-судинної системи. Безперервне чергування напруження і розслаблення створює умови для розвитку кістково-м’язової системи. Додаткова витрата зусилля на подолання опору води розвиває дихальний апарат та збільшує життєву ємкість легень.У дітей, схильних до ожиріння, під впливом м’язового навантаження поживні речовини не накопичуються у жировому депо, а перетворюються на енергію.

Під час плавання вода обмиває все тіло та очищає шкіру від продуктів виділення. Шкіра стає чистою, еластичною, гладенькою.Фахівці вважають, що оптимальним віком для навчання дитини плаванню є 5 —7 років. Навчати пізніше важче. А прищеплювати дитині любов до води необхідно з раннього віку.

Дуже корисне ходіння босоніж. Привчати до нього дитину треба поступово. Спочатку тривалість ходіння босоніж не повинна перевищувати 30 — 40 хв на день. Поступово її збільшують, поєднуючи з ігровими вправами, гімнастикою. Особливо корисно ходити по дрібних камінцях на березі моря, річки.

Повітряна ванна має м’якшу дію, ніж водні процедури. Повітряні ванни легко переносять навіть ослаблені та хворі діти. Дія повітряних ванн залежить від їх тривалості, температури повітря та площі оголеної поверхні тіла. Приймати повітряні ванни рекомендують на свіжому повітрі, бажано на березі річки або озера, серед зелених насаджень, де немає сильного вітру.

Рекомендують починати за температури, що не нижча ніж 21 °С. Тривалість першої процедури — 5 хв, щоденно її збільшують, доводячи до 2 год. Теплі повітряні ванни не обмежуються у часі, бо виявляють слабкий вплив.

Важко переоцінити користь сонячних ванн для здоров’я дитиздоров’я дитини. Сонце стимулює процеси обміну речовин, сприяє зміцненню нервової, серцево-судинної систем, підвищує витривалість до інфекцій.Прямі сонячні промені згубно діють на мікроорганізми. Невеликі еритемні дози (від них шкіра трохи червоніє) змінююни. Сонце стимулює процеси обміну речовин, сприяє зміцненню нервової, серцево-судинної систем, підвищує витривалість до інфекцій.Прямі сонячні промені згубно діють на мікроорганізми. Невеликі еритемні дози (від них шкіра трохи червоніє) змінюють процеси обміну в шкірі, стимулюють місцеві захисні імунні механізми. Ця властивість сонячного опромінення широко використовується для лікування деяких захворювань шкіри та слизових оболонок. Під впливом ультрафіолетових променів сонячного спектру в шкірі утворюється вітамін Е. Цей вітамін запобігає розвитку рахіту у дітей або використовується для його лікування, нормалізує співвідношення фосфору та кальцію в крові, сприяє зміцненню кісток. Початкова тривалість сонячної ванни — 5 хв. Щодня її можна збільшувати на 1—2 хв. Для початку дітям достатньо побути у затінку — тут діє розсіяне сонячне опромінення. Після цього можна позагоряти 3 — 5 хв і знову перейти у затінок. Таким чином, комбінуючи повітряні та сонячні ванни, діти звикатимуть до ультрафіолетового опромінення. Місцем, де не буває сонячних опіків і синтезується вітамін Е, є шкіра долонь та стоп. Для захисту очей треба користуватися темними окулярами. На голову слід надягти білу шапочку.

Надмірне сонячне опромінення шкідливе для волосся. Окрім того, тривале перебування під прямими сонячними променями може призвести до сонячного удару. Найкращий час для сонячних ванн улітку — від 8-ї до 10-ї та після 18-ї години.

Прогулянки на свіжому повітрі — ефективний засіб загартовування дітей. Дитина потребує максимально тривалого перебування на свіжому повітрі. Для прогулянки одягати дитину треба відповідно до температури повітря, вологості, сили вітру, пам’ятаючи, що за умови однакової температури вологе повітря охолоджує більше, ніж сухе, а вітер посилює дію повітря. Одяг повинен бути зручним, не утруднювати рухів. Не слід припиняти прогулянки під час хвороби дитини, якщо лікар їх не відмінив. Свіже повітря — добрий помічник у боротьбі з інфекцією.

Слово “баня” походить від латинського “бальнеум”, що означає “вигнати хворобу, біль, смуток”. Отже, основними у банній процедурі вважалися насамперед її цілющі, оздоровчі властивості. Банний жар — ефективний засіб стимулювання серцевої діяльності, активізації кровообігу; він поліпшує кровопостачання не лише шкіри, але й м’язів, суглобів, спинного та головного мозку, легень, усіх органів. Під час потіння посилюється виділення з організму продуктів обміну, шлаків, отруйних речовин. Щедрий жар прочищає пори, видаляє бруд та змертвілі клітини шкіри. Сприяючи поліпшенню обміну речовин, банні процедури немов оновлюють організм, загартовуючи його. Вони ефективні і для лікування багатьох захворювань, зокрема грипу та простуди. Чудовим лікувальним та профілактичним засобом для дітей є парові ванни, після яких необхідно провести охолоджувальну процедуру (обмивання, обтирання). Зміна короткочасного впливу пари та охолодження — своєрідна гімнастика судин, органів дихання, потовиділення, що загартовує організм, робить його витривалішим до хвороб, здатним легше переносити коливання погоди.

Загартовувальні процедури найефективніші на тлі правильного загальнооздоровчого режиму, повноцінного харчування. Загартовування ослаблених дітей треба проводити обережно, за порадою лікаря.