Сторінка вчителя-логопеда
За матеріалами блогу: Скарбничка вчителя-логопеда та корекційного педагога
Готуємо дошкільника до навчання читання
https://childdevelop.com.ua/articles/edu/1847/
Конструктор слів
Граємо і конструктор слів складаємо: веселі незвичайні ігри, які допомагають розповісти про правила утворення складів, навчити дітей виділяти їх у словах, а також об’єднувати склади в слова
ЗАВАНТАЖТЕ презентацію для роботи з малятами
http://jmil.com.ua/2016-6/litstudio#dload
ВЕСЕЛА АБЕТКА. Величезна підбірка метеріалів для вивчення АБЕТКИ у віршах, казках, загадках та малюнках
http://abetka.ukrlife.org/abetki.html
ВЕСЕЛА АБЕТКА. Сторінки-веселинки
http://abetka.ukrlife.org/veselinky0.htm
Весела Абетка. СКОРОМОВКИ.
http://abetka.ukrlife.org/skoromov.html
ВЕСЕЛА АБЕТКА. Щоб ротик був слухняний.
http://abetka.ukrlife.org/chysto.htm
ВЕСЕЛА АБЕТКА. Українські прислів’я та приказки.
http://abetka.ukrlife.org/prykazky.html
Як вихователю організувати роботу над скоромовками для дітей
Важливі нюанси при навчанні дітей читання
.jpg)
Вчитель-логопед комунального дошкільного навчального закладу
(ясла-садок) №7 «Пролісок»
Олена Олександрівна Білокобилка
Освіта вища педагогічна
Український державний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, учитель-логопед дошкільних та шкільних закладів, учитель початкових класів школи для дітей з тяжкими розладами мовлення (ТРМ)
Логопедична робота з дітьми із загальним недорозвиненням мовлення
Навчання дітей з І рівнем загального недорозвиненням мовлення передбачає розвиток розуміння мовлення, розвиток самостійного мовлення на основі наслідувальної діяльності, формування двоскладового простого речення на основі засвоєння елементарних словотворень.
Логопедичні заняття з дітьми проводяться у формі ігрових ситуацій, що допомагає поступово формувати мотиваційну основу мовлення. При цьому використовуються персонажі лялькового театру, іграшки, тіньовий театр, фланелеграф та інше.
Робота по розширенню розуміння мовлення базується на розвитку у дітей уявлень про предмети і явища навколишньої дійсності, розуміння конкретних слів і виразів, що відображають знайомі дітям ситуації і явища.
З перших моментів логопедичної роботи дітей орієнтують на розуміння словосполучень, підкріплених наочною дією. Особлива увага звертається на уміння розрізняти граматичні форми однини і множини іменників і дієслів, дії, близькі по схожості ситуації, а також протилежні по значенню.
Розвиток самостійного мовлення є необхідною умовою для формування активного лексичного запасу у дітей. На цьому етапі дітей вчать називати близьких людей, прості імена, виражати прохання у супроводі жесту, а після того, як дитина навчилась наслідувати слова дорослих, добиваються відтворення наголошеного складу, а потім ритміко-інтонаційного малюнку 1-2-3 – складових слів. Рекомендуються різні спеціальні вправи: виділення заданого слова у ряді інших слів; розрізнення слів, близьких по звучанню, але різних по значенню.
Навчання дітей ІІ рівня ЗНМ здійснюється переважно з 4-річного віку. Основні завдання навчання включають:
-
інтенсивну роботу по розвитку розуміння мовлення, спрямовану на розрізнення форм слова;
-
розвиток елементарних форм усного мовлення на базі уточнення і розширення словарного запасу, практичного засвоєння простих граматичних категорій;
-
оволодіння правильною вимовою і розрізненням звуків, формування ритмічно – складової структури слова.
Матеріалом для збагачення мовлення дітей служить навколишня дійсність. Уточнюються і нагромаджуються конкретні поняття, формується наочне співвіднесення слова, виділення і назва дій, ознак і якостей та ін. Розвиток елементарних форм усного мовлення на даному етапі передбачаєпрактичне вживання речень з декількох слів. Практичне засвоєння граматичних форм готується розвитком слухового сприйняття, пассивного і активного словника, звуковимови. Як тільки діти навчаться відповідати на запитання, складати речення по демонстрації дій до картинок, можна приступати до виховання уміння складати розповідь з декількох речень. Широко використовується заучування коротких віршів.
Діти ІІІ рівня мовного розвитку.
Основними завданнями коректувального навчання даної категорії дітей є:
- практичне засвоєння лексичних і граматичних засобів мовлення;
- формування повноцінної звукової сторонни мовлення (виховання навичок артикуляції, правильного звуковимовляння, складової структури і фонематичного сприйняття);
- підготовка до грамоти і оволодіння елементами грамоти;
- подальший розвиток зв’язного мовлення.
Шляхом планомірного накопичення спостережень над смисловими, звуковими, морфологічними, синтаксичними сторонами мовлення у дітей розвивається чуття мови і відбувається оволодіння мовними засобами, на основі яких можливий перехід до самостійного розвитку і збагачення мовлення в процесі вільного спілкування.
Одночасно діти готуються до успішного засвоєння навчальних предметів. Виконання цих завдань тісно пов’язано з розвитком пізнавальної діяльності дітей, з вироблення у них уміння спостерігати, порінювати, узагальнювати явища навколишнього життя.
У світі звуків
Консультація для батьків
Порушення вимови звуків – порушення процесів формування вимовної системи рідної мови у дітей з різними мовленнєвими розладами унаслідок дефектів сприйняття та вимови фонем (фонетико – фонематичне недорозвинення). До цієї категорії відносяться діти з нормальним слухом та інтелектом.
Найпоширенішою формою порушення є спотворене вимовляння звуків, при якому зберігається деяка схожість звучання з нормативним звуком. Звичайно при цьому сприйняття на слух і диференціація з близькими звуками не страждає.
Така форма порушення, як відсутність звуку або заміна близьким по артикуляції, створює умови для змішування відповідних фонем і ускладнень при оволодінні грамотою.
При змішуванні близьких звуків у дитини формується артикуляція, але процес звукоутворення ще не закінчений. В таких випадках утруднюється розрізнення близьких звуків з декількох фонетичних груп, відбувається змішування відповідних букв.
У фонетико-фонемному розвитку дітей виявляється декілька станів:
- недостатнє розрізнення і утруднення в аналізі тільки порушених у вимові звуків. Вся решта звукового складу слова і складової структури аналізується правильно. Це найлегший ступінь фонетико-фонематичного недорозвинення;
- недостатнє розрізнення великої кількості звуків з декількох фонетичних груп при недостатньо сформованій їх артикуляції в усному мовленні. В цих випадках звуковий аналіз порушується більш грубо;
- при глибокому фонематичному недорозвиненні дитина “не чує” звуків у слові, не розрізняє відношення між звуковими елементами, нездатна виділити їх зі складу слова і визначити послідовність.
Таким чином, недоліки звуковимови можуть бути зведенні до наступних характерних проявів:
- Заміна звуків більш простими по артикуляції, наприклад: звуки [с] і [ш] замінюються звуком [ф].
- Наявність дифузної артикуляції звуків, яка замінює цілу групу звуків.
- Нестабільне використання звуків в різних формах мовлення.
- Спотворена вимова одного або кількох звуків.
Низький рівень власне фонематичного сприйняття з найбільшою виразністю виражається в наступному:
- нечітке розрізнення на слух фонем у власному і чужому мовленні. (В першу чергу глухих – дзвінких, свистячих – шиплячих, твердих – м’яких, шиплячих – свистячих - африкат);
- непідготовленість до елементарних форм звукового аналізу і синтезу;
- утруднення при аналізі звукового складу мовлення.
Після обстеження дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням необхідне наступне:
- Згрупувати дефектні звуки по ступеню участі органів артикуляції.
- Виділити змішувані звуки і звуки субститути, що зустрічаються і при нормальному мовленнєвому розвитку (на певному віковому етапі);
- Виокремити спотворені звуки за рахунок неправильного укладу органів артикуляції (р – велярне, овулярне, горлове);
- Виокремити звуки, що мають постійні субститути з числа більш простих по артикуляції.
При аналізі результатів обстеження фонематичного сприйняття логопеду слід звернути увагу на деякі аспекти:
- Чи відповідає нечітке сприйняття звуків їх неправильній артикуляції (або відсутності правильної артикуляції)?
- Чи виявляється більша кількість нечітко сприйнятих звуків при незначній кількості неправильно вимовлюваних?
- В яких умовах виявляється фонематичний недорозвиток (нерегулярно, в складних фонематичних позиціях, при сприйнятті слів-паронімів)?
- Який характер специфічних помилок на письмі (у школярів)? Як вони співвідносяться зі станом фонематичного сприйняття.
Подолання фонетико-фонематичного недорозвитку досягається шляхом цілеспрямованої логопедичної роботи по корекції звукової сторони мовлення і фонематичного недорозвинення. Система навчання і виховання дітей дошкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвитком включає корекцію мовного дефекту і підготовки до повноцінного навчання грамоті.
На матеріалі правильної вимови звуків здійснюється наступне:
- Розвиток уваги до морфологічного складу слова, зміна слова і їх поєднання в речення;
- Виховання у дітей уміння правильно складати прості поширені і складні речення, вживати різні конструкції речень у зв’язному мовленні;
- Розвиток зв’язного мовлення, робота над розповіддю, переказом з постановкою якого-небудь коректувального завдання;
- Поповнення словника дітей шляхом залучення уваги до способів словотворення, до емоційно-оцінного значення слів;
- Розвиток довільної уваги, пам’яті.
Особливе значення в корекційно-педагогічному процесі виховання і навчання дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення набуває гра, оскільки поряд з предметною діяльністю вона використовується в якості основи формування правильної мови дітей і для їх повноцінного розвитку.
Для тренування дітей у визначенні кількості звуків у слові можна застосувати таку гру:
Гра "Намисто".
Обладнання: фрагменти нанизаних на шнури бус (за кількістю дітей в групі).
Хід гри. Логопед показує дітям частини бус, нанизані на шнури (фрагменти складаються відповідно з трьох, чотирьох, п’яти намистин). Логопед пропонує дітям підібрати слова, в яких було б стільки частин (звуків), скільки намистинок на шнурі. Якщо дитина дає правильну відповідь, його частину бус з'єднують з іншими. Логопед заохочує дітей, які відповіли правильно, підкреслює, що завдяки їм намисто вийшло довгим.
Для розвитку слухової уваги, фонематичного сприйняття пропоную таку гру:
Гра "Перебіжи дорогу".
Хід гри. Дітям пропонується стати в шеренгу. Логопед вимовляє слова, близькі за звучанням (кора, нора, гора, пора і т.п.). При проголошенні певного слова логопедом (наприклад, слова гора) діти повинні перебігти "дорогу" (килим). Гра повторюється кілька разів. При цьому логопед може використовувати різні набори слів.
Для тренування дітей у виділенні і правильній вимові слів із заданим звуком можна застосувати Гру "У магазині".
Обладнання: різноманітні предмети, іграшки ("товари"); стіл.
Хід гри. Логопед пропонує дітям пограти "в магазин". На "прилавках" магазину розкладаються різноманітні предмети. Логопед - продавець. Він пояснює дітям, що магазин "чарівний". Сьогодні в ньому продаються тільки ті товари, у назвах яких є звук Ш. Діти, будучи покупцями, можуть по-різному висловлювати в мові своє прохання, звертаючись до продавця. Важливо правильно вибрати "товар". Потім логопед може запропонувати дітям по черзі ставати продавцями.
До моменту вступу в школу діти, що пройшли курс спеціального навчання, готові до засвоєння програми загальноосвітньої школи. Вони уміють диференціювати на слух і вимовляти всі фонеми рідної мови, усвідомлено контролювати звучання власного і чужого мовлення, послідовно виділяти звуки зі складу слова, самостійно визначати звукові його елементи. Діти вчаться розподіляти увагу між різними звуковими елементами, утримувати в пам’яті порядок звуків, їх позицію в слові, що є вирішальним чинником в попередженні порушень письма і читання.
Вчитель-логопед комунального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №7 «Пролісок»
Зеленська Ліна Володимирівна
Освіта вища педагогічна
Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка
вихователь дітей дошкільного віку, логопед
“Як відповідати на дитячі запитання”
Значний вплив на розвиток мовлення дитини має саме спілкування дитини. Всім відомо, що дітей трьох років і більше називають чомучками, оскільки вони ставлять безліч запитань. Від того, як ви будете відповідати на запитання, залежить розвиток дитини. Не тільки мовленнєвий, а й узагалі.
Ніколи не говоріть дитині: “Я тобі потім розповім”
Малюкові цікаво почути відповідь саме зараз, тому що його що-небудь здивувало або загнало в глухий кут. Можливо, годину потому він і не згадає, про що запитував. Тому не лінуйтеся дати відповідь, бо у результаті ви тільки знеохотите її пізнавати що-небудь нове.
Подивіться на світ очима дитини.
Вона ще не знає, що таке фізика, хімія і багато інших наук. І знань у неї про навколишній світ ще зовсім небагато. Тому пояснювати все доведеться “на пальцях”, на живих прикладах. Чим простіше пояснення, тим краще. Однак не перестарайтеся, спрощуючи свої відповіді. Деякі процеси або явища не можна пояснювати занадто примітивно.
Не соромтеся звертатися до енциклопедії, довідників і інтернету.
Більшість батьків намагаються виглядати в очах дитини занадто розумними. Але ж усього знати не можна. Малюк виросте, і сам це зрозуміє. “Пошукаймо відповіді в енциклопедії”, - запропонуйте малюкові. Разом з ним упродовж вечора із задоволенням читайте якийсь розділ, а потім проведіть дослід: як же це насправді працює. Ваш батьківський авторитет зовсім не постраждає. А дитина навчиться самостійно знаходити відповіді на запитання.
Звертайтеся до фахівців.
Скажімо, у дитини виникло запитання з хімії. А ви в цьому предметі ніколи не були добре обізнані. Зате ваша бабуся все життя працювала хіміком. Зателефонуйте разом з дитиною до неї і знайдіть відповідь. Запитання можна адресувати телевізійним майстрам, лікарям, продавцям, загалом професіоналам у своїй справі.
Не читайте “лекції”.
Тобто не пояснюйте все занадто складно і зарозуміло. Коротке, яскраве пояснення надовго запам’ятається малюкові і змусить його замислитися.
Намагайтеся супроводжувати пояснення експериментами або ілюстрацією.
Наші діти значно краще розуміють пояснення, якщо їм нарисувати, “як це працює”. Дитячий мозок краще сприймає зорові образи, адже на слух інформація засвоюється складніше. Тому навіть якщо ви не дуже добре малюєте, намагайтеся зобразити у вигляді простої схеми те, що розповідаєте.
Не відповідайте односкладово.
Діти – натури творчі. Для того, щоб намалювати в голові картинку, декілька слів не достатньо. Крім того, дитина відразу відчує, що вам з нею нецікаво і ви не маєте наміру з нею спілкуватися.
Не принижуйте дитину.
Не слід запевняти: “Ти ще маленький, тобі це складно зрозуміти” або “Як же ти цього можеш не знати?” Якщо малюк почуватиметься ніяково, ставлячи вам запитання, то вже незабаром він цього не робитиме. Маленькій людині цілком дозволено чогось не знати або не вміти.
Відповідайте серйозно, але з гумором.
“Тату, а чому?” – “Так по качану!” – буває, що доводиться чути такі діалоги. Наші малюки дуже вразливі. І реагувати навіть на найсмішніші або безглузді запитання потрібно дуже серйозно. А от відповісти з гумором, так, щоб малюкові стало смішно або весело, це будь ласка!
Говоріть мовою дитини.
Як це? Просто і зрозуміло, супроводжуючи свою розповідь яскравими простими прикладами
(Консультація для батьків)
Ігри в домашніх умовах допомагають дитині ближче познайомитися зі словом, дають змогу компенсувати ті чи інші вади характеру, розвивають дитячий потенціал і здібності. У цілому поповнюють, ефективно збагачують словник малюка, розвивають зв`язне мовлення .
Батьки можуть розвивати мовлення дитини будь-коли і будь-де, особливо у вихідні дні, свята, будні дні вечорами, коли дорослі й малята збираються разом. Пропоную ігротеку у колі сім`ї.
1. Гра «Тільки веселі слова»
Перший гравець вимовляє : «Клоун». Другий : «Радість». Третій : «Сміх»… Гра рухається по колу, доки слова не закінчаться.
Можна змінити тему і називати лише зелені слова (огірок, олівець, листок…).
2. Гра «Добери слово»
Дитині пропонують добрати до будь-якого предмета, об`єкта слова, що позначають певні ознаки. Наприклад:
· Зима яка? (Холодна, морозна, сніжна).
· Сніг який?(Білий, пухнастий, м`який, чистий).
3.Гра «Хто що вміє»
Дитині пропонують дібрати до будь-якого предмета, об`єкта найбільше слів дій.
_ Що вміє робити кішка?
(Муркотіти, вигинати спинку, спати, дряпатися, хлебтати молоко, лизати сметанку тощо.)
4.Гра «Автобіографія»
Спочатку хтось із дорослих бере роль ведучого і відрекомендовує себе як предмет, річ або явище і від його імені починає розповідь. Решта гравців уважно слухають і після запитань визначають, про кого або про що йшла мова. Хто відгадає, може спробувати себе в ролі ведучого, перевтілитись в якийсь предмет або явище.
Наприклад: «Я є в будинку кожної людини. Тендітна і прозора. Від необережного поводження гину, і стає темно в кімнаті». ( Лампочка)
5. Гра «Чарівний ланцюжок»
Проводять у колі. Хтось із дорослих називає будь-яке слово (наприклад ,мед) і запитує у гравця який стоїть поруч, що він уявляє коли чує це слово?
Далі хтось із членів родини відповідає, наприклад, « бджола». Наступний, почувши це слово має назвати нове слово, яке за задумом підходить до попереднього, наприклад «біль»…
Ось що може вийти. (Мед - бджола – біль – червоний хрест – прапор – країна – Україна - Київ)
6. Гра «Слова-м`ячики»
Дитина та дорослий грають у парі. Дорослий кидає дитині м`яча й одночасно вимовляє слово, наприклад, «тихий». Дитина, зловивши м`яча, має повернути його і вимовити слово, протилежне за значенням: «голосний». Після цього гравці обмінюються ролями.
7. Гра «Якщо раптом…»
Дитині пропонують якусь незвичну ситуацію, з якої вона має знайти вихід, висловити свою точку зору.
Наприклад: якщо на Землі раптом зникнуть усі ґудзики, то що станеться?
Малюк відповідає: «Якщо раптом на Землі зникнуть усі ґудзики, нічого поганого не буде, адже їх можна замінити липучками, кнопками, шнурками, поясом»
Можна запропонувати й інші ситуації, наприклад: «Якщо у тебе була б квітка бажань, що б ти зробив?»
Десять порад у вихованні маленького читача
1. Читайте вашій дитині поштові листівки, газети, інструкції на коробках з-під дитячого харчування. Це дуже важливо для дитини.
2. Доки дитина росте, показуйте їй малюнки та збірки оповідань. Кольори і форми вразять її, а слухання веде до вивчення.
3. Регулярно відвідуйте бібліотеку. Дозволяйте дитині вибрати книгу самостійно.
4. Читання перед сном повинно стати регулярною сімейною традицією.
5. Пам`ятайте про поезію! Короткий вірш – це найкращий спосіб привернути увагу дітей на деякий час.
6. Заохочуйте дітей до читання вголос у той час, коли ви зайняті домашніми справами.
7. Використовуйте телебачення, щоб привернути увагу до читання. Більше читайте про людей, країни та різні речі, які цікавлять вашу родину.
8. Тримайте вдома книги для читання.
9. Нехай ваша дитина побачить вас за читанням. Діліться думками щодо прочитаного.
10. Даруйте книги дітям. Цим ви даєте зрозуміти, що книги особливі.
Зеленська Ліна Володимирівна, вчитель-логопед дошкільного закладу, прийняла участь у Всеукраїнському конкурсі дитячої творчості читачів журналу "Джміль - 2013" і зайняла ІІ місце у номінації "Література (книжка саморобка)".
