Сторінка медсестри
Коронавірусні інфекції проявляються як звичайна гостра респіраторна інфекція (гарячка, головний біль, кашель, закладеність носа, біль у горлі, порушення дихання), так і діареєю (проносом) та утрудненим диханням (дихальна недостатність), а також можуть бути причиною важкої пневмонії (запалення легенів).
Шляхи передачі коронавірусу:
- при контакті з хворим на коронавірусну інфекцію – через краплі його слини;
- при безпосередньому контакті із зараженими тваринами – через немиті руки;
- при вживанні сирих або недостатньо термічно оброблених м’ясних і рибних продуктів, яєць – якщо ці тварини чи птахи були уражені коронавірусом.
Захистити себе від хвороби, спричиненої коронавірусом, можна, дотримуючись таких рекомендацій:
- утриматися від поїздок до Китаю на момент спалаху інфекції;
- уникати контакту з будь-яким хворим на ГРВІ (карантинні заходи);
- регулярно мити руки з милом – ретельно, до 1 хвилини, особливо після контакту з будь-яким хворим на ГРВІ;
- при контакті з будь-яким хворим на ГРВІ уникати потрапляння крапель слини хворого на слизові оболонки та інші поверхні тіла;
- не торкатися немитими руками очей, носа, рота – вірус може проникати через слизові оболонки;
- користуватися деззасобами; провітрювати і здійснювати вологе прибирання приміщень, де перебував хворий;
- правильно використовувати медичні маски (хворі та близьке оточення, що контактує з ними, медперсонал) – доцільно у приміщенні, міняти через кожні 30 хвилин;
- хворому із будь-якими ознаками ГРВІ дотримуватись кашльового етикету (користуватися одноразовими хустинками, прикривати рот і ніс при кашлі, чханні);
- не вживати погано термічно оброблені м’ясні, рибні продукти, яйця.
ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ !!!
Грип – це серйозне захворювання з ризиком госпіталізації та навіть смерті . Правильна профілактика грипу допоможе захистити себе та оточуючих від зараження та запобігти поширенню небезпечних вірусів.
- діти молодшого віку ;
- тих , хто планує завагітніти ;
- медичні працівники , вчителі , вихователі , продавці , водії громадського транспорту та інші люди , що працюють в багатолюдних місцях ;
- наявність хронічних захворювань( бронхіальна астма ,цукровий діабет , хронічні ураження серцево-судинної системи , хронічні захворювання печінки , захворювання органів дихання).
ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ :
► якомога частіше мити руки з милом;
► при кашлі чи чханні прикривати ніс та рот серветкою;
► регулярно загартовувати організм;
► частіше провітрювати приміщення;
► проводити вологе прибирання приміщення дезінфікуючими розчинами;
► в першу чергу якщо маєте ознаки застуди, регулярно користуйтесь марлевими масками.
ПРИ ПОЯВІ СИМПТОМІВ ЗАХВОРЮВАННЯ
ТЕРМІНОВО ЗВЕРТАЙТЕСЯ ДО СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ!
КЗОЗ КМР «Міський медичний центр здоров’я та медицини спорту»
м. Кам’янське
2020 рік
Лікування і профілактика
респіраторних вірусних інфекцій:
рекомендації лікаря
Сезон захворюваності на грип та інші респіраторні вірусні інфекції вже розпочався. У цей час слід бути особливо обачними та докласти максимум зусиль, щоб попередити хвороби, швидше одужати та уникнути ускладнень. Несвоєчасні й неправильні профілактика та лікування можуть призвести до тяжких наслідків — від ускладнень і аж до втрати життя.
Відповідно до інформації Центру грипу, станом на 19 листопада 2017 від початку жовтня зафіксовано 167 566 хворих на “грип та ГРВІ”, що що типово для цієї пори року.
Що не слід призначати
Доведено, що грип та інші респіраторні вірусні інфекції є особливо небезпечними для дітей, вагітних, осіб похилого віку та людей з порушенням імунітету. Призначення лікарських засобів без доведеної ефективності або ж необгрунтоване призначення інших ліків не лише створює оману щодо лікування, але й може бути небезпечним через виникнення побічних ефектів. Крім того, для пацієнта вживання неефективних ліків також призводить — це гаяння часу та коштів.
Щоб уникнути небезпечних наслідків, Міністерство охорони здоров’я України наполегливо рекомендує лікарям уникати надмірного призначення ліків та бездоказових методів для лікування чи профілактики грипу та інших респіраторних вірусних інфекцій, (що часто називають загальним словом застуда), особливо у дітей.
Спираючись на сучасні доказові клінічні настанови, протоколи та рекомендації, МОЗ наполягає звернути увагу, що антибіотики (крім захворювань, що зумовлені бактеріями), противірусні препарати (крім озельтамівіру та занамівіру за показанням при лікуванні грипу), «імуномодулятори» та препарати інтерферонів не рекомендовані для лікування застуд у дітей. Неконтрольоване та необгрунтоване вживання антибіотиків призводить до формування резистентності до них. Ефективність вітамінів, антигістамінних та рослинних препаратів не є доведеною в якісно проведених наукових дослідженнях, а «Сиропи від кашлю» можуть бути шкідливими для дітей віком до 4 років. «Комбіновані ліки від застуди», котрі полегшують симптоми у дорослих, є забороненими для дітей молодшого віку.
Профілактичні заходи для попередження грипу та інших респіраторних вірусних інфекцій
Краще, однак, докласти зусиль для того, щоб уникнути випадків захворювань, ніж їх лікування. До та впродовж епідемічного періоду грипу та інших респіраторних вірусних інфекцій, Міністерство охорони здоров’я України наполягає на проведенні профілактичних заходів. Найважливішим з них є вакцинація проти грипу.
Особливо важливими є вакцинація проти грипу для людей із групи ризику:
— дітей;
— вагітних та породілль;
— осіб, старших 65 років;
— осіб з ослабленим імунітетом, онкологічними, хронічними та неврологічними (хвороби головного та спинного мозку, церебральний параліч, епілепсія, інсульт, розумова відсталість) захворюваннями, ожирінням.
Також існують професійні групи ризику:
— медичні працівники;
— вчителі й вихователі;
— продавці;
— водії громадського транспорту;
— усі, хто працює в багатолюдних місцях.
Вакцина проти грипу належить до рекомендованих вакцин та не закуповується за державний кошт. Її можуть закупати установи, організації, заклади.
Вакцину потрібно зберігати з дотриманням вимог «холодового ланцюга» (в холодильнику за температури (+2 — +8 °С). Пацієнт може сам купити вакцини проти грипу в аптеці за рецептом лікаря та доставити її до пункту щеплень з дотриманням «холодового ланцюга».
МОЗ рекомендує організовувати тимчасові пункти щеплення проти грипу в дитячих дошкільних закладах, школах, організаціях, установах та закладах. Це допоможе попередити зростання рівня захворюваності та полегшити доступ населення до вакцинації проти грипу.
Крім вакцинації, радьте своїм пацієнтам:
— Не виходити з дому до одужання без крайньої потреби;
— Уникати близьких контактів з хворими;
— Прикривати ніс та рот при чиханні чи кашлі;
— Мити руки;
— За можливості не торкатися обличчя;
— Провітрювати приміщення;
— Привчатися до корисних звичок — бути фізично активними, загартовуватися;
— Позбутися шкідливих звичок — куріння та зловживання алкоголем.
За матеріалами сайту МОЗ України
Що робити, якщо ви захворіли
на грип
Грип зазвичай не потребує госпіталізації: при легкій формі грип не треба лікувати противірусними препаратами. Висока температура повинна нормалізуватися протягом першої доби без застосування жодних жарознижуючих препаратів. Поки хворієте, ви повинні залишатися вдома та відмовитися від поїздок на роботу, до школи, а також від подорожей, шопінгу, безпосередньої участі у соціальних заходах та громадських зібраннях.
Як зрозуміти, що ви захворіли саме на грип?
Характерні симптоми грипу:
— висока температура (з’являється не у всіх),
— кашель,
— біль у горлі,
— біль у м’язах,
— головний біль,
— озноб,
— інколи діарея та блювота.
Що робити, якщо ви захворіли на грип?
У деяких людей грип протікає у легкій формі, тому вони не потребують медичної допомоги чи лікування за допомогою визначених противірусних препаратів. Якщо у вас з’явились будь-які симптоми грипу, не варто виходити з дому та слід уникати безпосереднього контакту з іншими людьми, крім випадків, коли необхідно отримати медичну допомогу в закладі охорони здоров’я.
Однак, якщо у вас з’явились симптоми грипу, або у вас важка форма хвороби, варто звернутись до лікаря.
Деякі люди відносяться до групи підвищеного ризику розвитку ускладнень грипу (наприклад, діти молодшого віку, люди похилого віку від 65 років, вагітні, особи, які страждають від хронічних захворювань тощо). Це стосується як грипу, так і інших респіраторних інфекцій. Якщо ви знаходитесь у групі високого ризику та виявили симптоми грипу, краще якнайшвидше (на початковій стадії розвитку захворювання) звернутися до лікаря. Пам’ятайте, що встановити діагноз може лише лікар. Щоб лікування було ефективним, дотримуйтесь рекомендацій лікаря.
Чи варто звертатися до відділення невідкладної медичної допомоги, якщо захворювання протікає у легкій формі?
Ні. До відділення невідкладної допомоги потрапляють тільки хворі з важкою чи ускладненою формою захворювання.
Вам не варто звертатися до відділення невідкладної допомоги, якщо ви переносите грип у легкій формі.
Якщо виявили будь-які симптоми, що свідчать про розвиток важкого перебігу захворювання (наприклад, висока температура, задишка, кашель, сильний озноб і тому подібне), вам необхідно звернутися до відділення невідкладної допомоги.
Якщо ж ви виявили будь-які симптоми грипу та перебуваєте у групі високого ризику розвитку ускладнень або стурбовані через перебіг хвороби, зателефонуйте своєму лікареві та проконсультуйтеся.
Якщо ви відвідаєте відділення невідкладної допомоги, не будучи хворим на той момент, то можете заразитися грипом від дійсно хворих на грип.
Телефонуйте 103, якщо з’явились небезпечні ознаки:
— задишка,
— висипи на шкірі,
— кровохаркання,
— синюшний відтінок шкіри,
— блювання та/або пронос,
— біль в грудях,
— зниження тиску,
— сповільнений пульс,
— аритмія,
— порушення свідомості,
— судоми.
Чи існують ліки від грипу?
Так. Є противірусні засоби, які лікар може призначити для лікування грипу. Вони сприяють швидкому одужанню та запобігають розвитку серйозних ускладнень.
Скільки часу потрібно залишатися вдома, якщо у вас грип?
Залишайтеся вдома протягом щонайменше доби після того, як спаде висока температура, крім випадків, коли потрібна невідкладна медична допомога. Висока температура повинна нормалізуватися протягом кількох днів без застосування жодних жарознижуючих препаратів. Поки хворієте, ви повинні залишатися вдома та відмовитися від поїздок на роботу, до школи, а також від подорожей, шопінгу, безпосередньої участі у соціальних заходах та громадських зібраннях.
Що робити, якщо хворієте?
Якщо ви захворіли, дотримуйтесь таких порад:
— контролюйте температури не менше двох разів на добу та при погіршенні стану;
— підтримуйте температуру в приміщенні 18-20°С;
— підтримуйте вологість у приміщенні 70±10%;
— дотримуйтесь ліжкового режиму;
— залишайтесь вдома 24 години після останнього періоду гарячки;
— провітрюйте приміщення не менше двох разів на добу;
— вживайте достатню кількість рідини (компот, сік, морс, мінеральна вода);
— при контакті з здоровими людьми одягайте медичну маску, щоб захистити оточуючих;
— якщо ви не хворієте, а доглядаєте за хворим, то часто мийте руки, триматись на відстані від пацієнта.
Важливо підготуватися до лікування гарячки у дорослих та дітей. Які медикаменти слід приймати та в якому дозуванні — розкаже лікар.
Роль сім’ї у розвитку та формуванні здоров’я дитини
Турбота про розвиток та здоров’я дитини починається в сім’ї з прийняття нею здорового способу життя.
Здоровий спосіб життя – це:
§ сприятливий емоційний клімат в родині, дружні взаємовідносини між батьками й дітьми;
§ відповідальне ставлення батьків до здоров’я дитини та власного;
§ сприятливі умови для фізичного та психічного розвитку дитини;
§ правильно організована раціональна їжа;
§ дотримання вдома режиму дня для дитини;
§ негативне ставлення дорослих до алкоголю та паління;
§ достатня трудова активність, заохочення дітей до посильної праці;
§ утримання в чистоті тіла, одягу і приміщення;
§ розумні вимоги до дитини, спільні ігри, проведення дозвілля (прогулянки в ліс, парк, на ковзанку, лижні прогулянки, спільне читання, малювання тощо).
Дуже важливо бути доброзичливою та ввічливою людиною, і вчити бути такими своїх дітей.
Основні показники здорового способу життя родини
Здоровий спосіб життя в родині передбачає:
§ виховання у дітей бажання займатися фізкультурою, спортом, загартовуватися, дбати про своє здоров’я, дбайливо ставитися до свого тіла та організму (дуже важливий особистий приклад батьків);
§ формування основних рухових навичок пов’язаних з ходьбою, бігом, лазінням, стрибками (створити вдома спортивний куточок);
§ розвиток рухових якостей, швидкості, спритності, гнучкості, сили та ін. (граючи з дітьми в рухливі ігри вдома та на повітрі);
§ бажання зберігати красиву рівну поставу;
§ забезпечення профілактики порушення зору, слуху в дітей (розумне використання комп’ютера, перегляд телепередач);
§ вчасне попередження виникнення неадекватної поведінки дитини, неврозу.
Скарлатина: це треба знати
Варіант стрептококової інфекції, що викликає ангіну та висип на шкірі, а також симптоми інтоксикації. Може призвести до ускладнень з боку серця та нирок.
Треба знати:
§ Збудник хвороби – стрептокок. Джерелом інфекції є хворий. Розповсюджується бактерія повітряно – крапельним шляхом, частіше за все проникає до організму через очі та ніс, іноді крізь уражену опіком або поранену шкіру.
§ Збудник хвороби може існувати і поза організмом людини, тому одяг хворого, його речі, книги та іграшки, якими він користувався, можуть бути джерелом розповсюдження інфекції.
§ Інкубаційний період від 1 до 7 діб, іноді до 12 діб.
§ Після перенесеної хвороби виникає імунітет, але іноді можливі повторні випадки захворювання на скарлатину, які пов’язані з послабленням захисних сил організму.
§ Ускладнення виникають рідко, але можуть бути небезпечними.
Симптоми хвороби:
1. часто хвороба починається з головного болю, блювання, болю в горлі, підвищення температури до 39 градусів;
2. крапкоподібний червоний висип з’являється по всьому тілу в перші 1 – 2 доби хвороби;
3. висип грубий на дотик, при натискуванні плями на деякий час стають білими;
4. висип найбільш виражений у паху, під пахвами, на внутрішніх поверхнях рук та ніг.
Що перевіряти:
§ загальний стан дитини;
§ температуру тіла.
Загартовування дітей дошкільного віку
Найліпшим проявом батьківської турботи є спрямування значних зусиль на формування міцного здоров’я дитини. Так що ж робити, щоб дошкільник зростав здоровим? Зміцненню імунітету сприяє загартовування, яке відбувається у різні способи, зокрема:
§ прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди;
§ провітрювання дитячої кімнати та спальні;
§ обливання;
§ обтирання;
§ вмивання прохолодною водою.
У загартовуванні можна використовувати природні чинники, які посилюють позитивний вплив фізичних вправ і сприяють зміцненню організму дитини. Під час такого загартування батькам, слід уважного спостерігати за дитиною.
Загартовувати – це означає систематично, багаторазово, дозовано впливати на організм тими чинниками, що часто спричиняють хвороби. Наприклад, досягати нормального протікання всіх фізіологічних процесів дитячого організму за будь-яких змін температури.
Головне завдання батьків у процесі загартування – створювати для дитини не «тепличні» умови, а такі, що дадуть їй змогу зміцнити вроджені захисні сили організму.
Коли і як починати загартовувати дитину?
Проводити процедури загартування необтяжливо і просто, якщо ввести їх до розпорядку дня. У разі регулярного проведення таких процедур сформовані батьками навички поступово перетворяться на спосіб життя дитини.
Загартовування треба починати лише тоді, коли дитина здорова, і ліпше за все з настанням теплої пори року. Першим етапом має стати загартування організму під час щоденних гігієнічних процедур. Умиватися дитина має без сорочки. Так вона має змогу вимити шию і верхню частину грудей і потім насухо витертися рушником.
Перебуваючи вдома, важливо стежити за температурним режимом. Температура повітря в кімнаті не – має перевищувати +18…+20 °С, а вода для умивання – не вище ніж +17 °С. Провітрювати кімнату слід не менше ніж 4-5 разів на день. Єдине попередження – уникати протягів, аби запобігти застуді. Якщо в кімнаті протяг, то дитина має перебувати в іншому місці.
Загартовування водою слід проводити поступово – через кожні 5-7 днів знижувати температуру води на 1 °С, водночас уважно стежити за самопочуттям дитини і швидкістю її зігрівання після процедури.
Іноді потрібно тимчасово припиняти гартувальні процедури, зокрема у зв’язку з хворобою дитини. Після одужання їх потрібно відновити, проте продовжувати за температури води не нижче за +23 °С і меншої тривалості самої процедури.
Про те, як правильно загартовувати дитину, варто порадитися з педіатром. Знаючи особливості розвитку дитини, він може дати конкретні рекомендації. Розглянемо найбільш поширені способи загартування.
Одяг дитини необхідно добирати відповідно до погодних умов і рівня її фізичної активності Через високу рухову активність діти менше мерзнуть ніж дорослі. Одяг має бути з натуральних тканин, щоб дитина не пітніла. Завжди можна взяти з собою на прогулянку запасні речі, в які вдягнути дитину, якщо похолоднішає.
Удома треба одягати дитину так само, як дорослого. Якщо в помешканні тепло, досить трусиків і майки. Ходити вдома найліпше босоніж, але не по підлогах із кахелю чи ламінату, застеленому на бетонну плиту. У такому випадку необхідно одягати шкарпетки чи взувати капці.
Вплив сонячного проміння — головне джерело вітаміну D, який у свою чергу відповідає за правильний ріст дитини. Тому варто якомога більше вільного часу проводити на свіжому повітрі, тим більше в теплу пору року. Улітку можна поставити на балконі або біля будинку басейн, у якому дитина плескатиметься. Також потрібно якнайчастіше виїжджати на природу: до лісу, річки, моря.
Повітряні ванни – це ефективний спосіб загартування, який проводять у будь-яку пору року в приміщенні за температури +16 °С..+18 °С. При цьому дитину одягають лише в білизну.
Приймати повітряні ванни починають за температури +18 °С й тривалості 5-10 хв. Протягом подальших десяти днів тривалість повітряних ванн поступово збільшують до 20 хв., а потім знижують температуру в кімнаті на 1 °С кожні 5 днів. Лише вже загартовані діти можуть приймати повітряні ванни за температури +10…+12 °С. У весняний і літній періоди повітряні ванни приймають надворі.
Дуже корисною для організму дитини є ходьба босоніж. Улітку на свіжому повітрі можна ходити по траві, піску, гальці тощо. У приміщенні ж доцільно застосовувати загартувальний комплекс «соляна доріжка». Розпочинається «соляна доріжка» резиновим килимком з виступами, на якому дошкільник стрибає. Це активізує рефлекторні точки стопи, що позитивно вливає на імунітет. Потім дитина ходить босоніж: по махрових рушниках, змочених у розчині морської чи кам’яної солі Далі дитина йде, витираючи ноги від солі, змоченим прісною водою рушником. Останній етап «соляної доріжки» — прогулянка сухим рушником. Після закінчення вправи дитина має одягти сухі шкарпетки.
Запорукою міцного здоров’я є водне загартовування. Корисно в кінці кожного купання обливати дитину водою, на декілька градусів холоднішою, ніж була під час купання. Поступове зниження температури водії поліпшує тонус її м’язів і підвищує імунітет. Для поліпшення кровообігу, стимулювання обміну речовин і заспокоєння нервової системи у воду можна додавати багату на мікроелементи морську сіль або відвари трав. Слід зазначити, що загартовування водою слід починати в теплу пору року, щоб до осені організм дитини вже був добре загартований.
Розпочавши загартування дитини, не варто чекати дуже швидкого результату. Лише систематичне проведення процедур зміцнить її здоров’я. Наостанок слід наголосити, що процедури загартування мають викликати у дитини приємні відчуття, тому дуже важливо знайти до дитини індивідуальний підхід.
Гартувальний масаж для підвищення імунітету дитини
Для дітей, які часто страждають на нежить і кашель, підготовкою до водних процедур є сухі розтирання тіла жорсткою волохатою рукавичкою до почервоніння шкіри.
Проводити розтирання слід одразу після ранкової гімнастики. Через два тижні регулярних розтирань можна перейти до вологих обтирань. Рукавичку потрібно змочити водою за температури +30 °С, віджати і швидко обтерти груди і живіт дитини, а потім витерти їх махровим рушником. Так само розтерти спину, потім – руки і ноги.
Кожні 5-7 днів температуру води знижують на 1 °С, доки вона не буде +15 °С. Якщо дотик вологою рукавичкою дитині неприємний, можна не знижувати температуру води, а залишити на позначці +20 °С. Такі обтирання потрібно проводити впродовж року.
Простим і доступним способом підвищення імунітету є спеціальний гартувальний масаж, що проводять у чотири етапи:
| Тиждень | Засоби для розтирання дитини |
| Перший | Суха рукавиця |
| Другий | Волога рукавиця, змочена в теплій воді |
| Третій | Волога рукавиця, змочена водою нижчої температури |
| Четвертий | Масажна щітка |
Темп зниження температури і застосування масажної щітки визначають відповідно до реакції дитини на процедуру. Після кожної процедури дитина вдягає суху білизну. Якщо дитині не до вподоби обливання водою з голови до ніг, то необхідно привчати до цієї процедури поступово: спочатку обливати прохолодною водою лише ніжки, потім – по пояс. Коли такі процедури стануть звичними, час переходити і до повного обливання. Загалом обливання проводять так: піввідра води виливають на . одне плече дитини і стільки ж на інше. Можна також застосовувати душ. Температуру води спочатку встановлюють +33…+32 °С, а через 5-7 днів знижують на 1 С°, поступово доводячи до +20 °С. Після обливання тіло дитини розтирають до почервоніння шкіри. Для щоденного миття ніг холодною водою в таз наливають воду, дитина опускає туди ноги по щиколотку і топчеться 2-5 хвилин. Після цього насухо витирає ноги. Спочатку температура води становить + 34…+35 °С. Через 3-5 днів слід знизити температуру на 1-2 °С, доводячи її до +15 °С і навіть до +10 °С. Під час миття ніг потрібно стежити за тим, щоб дитині не було холодно. Після ванни ретельно розтирають ноги рушником. Ці процедури мають бути щоденними. Якщо дитина захворіла, їх проведення тимчасово припиняють, а після одужання – розпочинають систематичне проведення процедури з теплішої води. Протипоказання до загартування дошкільників Якщо дитина захворіла чи погано почувається, то загартовування слід припинити, незалежно від способу його проведення. Це загальне правило загартування, проте існують і специфічні протипоказання до деяких процедур. Зокрема повітряні ванни не проводять за сильного вітру і несприятливої погоди. Якщо дитина тремтить, у неї «гусяча шкіра» тощо, то процедури слід припинити.
Туберкульоз у дітей: причини, симптоми, лікування та профілактика
Туберкульоз у дітей не є поширеним захворюванням, але, тим не менше, час від часу діагностується. Ця хвороба протікає набагато важче саме в дитячому віці, тому що зростаючий організм ще не здатний локалізувати і обмежувати вогнища зараження. Саме тому кожен батько повинен знати ознаки даного захворювання, а також способи зараження, профілактичні та лікувальні методи.
Туберкульоз у дітей: причини
Причиною розвитку подібного захворювання є туберкульозна паличка. Проникає інфекція в дитячий організм, як правило, від іншої хворої людини з відкритою формою хвороби – найчастіше це дорослий. Збудники туберкульозу найчастіше локалізуються в легенях, але можуть поширюватися і по всіх органах організму. Величезне значення має і сприйнятливість дитини до інфекції – чим сильніше імунітет, тим менш імовірним буде зараження.
Туберкульоз у дітей: перші ознаки
Якщо говорити про туберкульоз легенів дорослої людини, то основним симптомом є кашель, відходження нехарактерною мокроти і навіть крові. Але в дитини все протікає абсолютно по-іншому. Хвороба починає виявлятися приблизно через 1 – 2 місяці після зараження.
Такі діти стають млявими і дратівливими, починають відставати від своїх однолітків у навчанні, постійно втомлюються. Час від часу спостерігається підвищення температури до 37 – 37,5 градусів, але це нездужання досить швидко проходить, не встигаючи викликати стурбованості у батьків. У міру перебігу хвороби починають збільшуватися лімфатичні вузли, підвищується рівень потовиділення, спостерігається втрата апетиту. Хвора дитина більш схильний до постійних простудних захворювань.
Діагностика туберкульозу у дітей
У деяких випадках помітити подібні симптоми самостійно практично неможливо, особливо якщо батьки постійно зайняті. Саме тому необхідно регулярно проходити медичні огляди і не пропускати лікарські огляди.
Дітям регулярно проводять реакції Манту, під час яких під шкіру впорскують туберкулін – речовина, що реагує на наявність в організмі антитіл до туберкульозної палички. Якщо протягом декількох днів навколо місця уколу утворилися почервоніння, то краще всього відразу здатися лікареві. Туберкульоз у дітей лікується набагато легше на початкових стадіях розвитку хвороби.
Крім того, заражений дитина повинна здати необхідні аналізи і пройти рентгенологічні дослідження легень.
Лікування туберкульозу у дітей
Метод лікування залежить від індивідуальних особливостей дитини. Лікар бере до уваги фазу розвитку хвороби, вік і вагу дитини, наявність ускладнень або хронічних захворювань, алергічну чутливість і т.д. При такому лікуванні не використовують антибіотики, а їх спеціальні суміші з іншими речовинами.
Перша стадія лікування триває приблизно чотири місяці. Це інтенсивна терапія, яка спрямована на знищення інфекційних вогнищ. Після цього настає фара підтримуючої терапії, під час якої дитині дають препарати, покликані захистити організм від вторинної інфекції.
Туберкульоз у дітей: профілактика
Перше на що, варто звернути увагу – це спосіб життя дитини. Здорове харчування, заняття спортом, достатня кількість свіжого повітря, води і світла, дотримання гігієнічних норм – все це необхідно дотримуватися протягом усього розвитку дитячого організму, починаючи від періоду народження. Адже тільки так можна зміцнити імунну систему, попередивши не тільки туберкульоз, але і безліч інших захворювань.
Варто звести до мінімуму період спілкування дітей з хворими на туберкульоз дітьми. Пробу Манту, а в більш дорослому віці і флюорографію, необхідно робити регулярно – це дасть можливість вбити хворобу на самому її зародку.
Ентеробіоз: лікування та профілактика
Статистика свідчить, що захворюваність населення, пов’язана з появою в організмі глистів, дуже висока в усьому світі, незалежно від рівня життя в країні. У випадку з дітьми, ця частота порівнянна з показниками грипу. Найбільший ризик заразитися має дитина, що відвідує дитячі установи. Глистові інвазії тут можуть доходити до 80%.
Гострики – найменш небезпечні дитячі глисти. Проте шкода, який ентеробіоз здатний нанести маленькій людині, може виявитися істотним. Захворювання створює серйозні труднощі при формуванні імунітету, особливо якщо воно виникає повторно. Тому ентеробіоз лікування хоч і має неприємне, але дуже необхідне, яке не терпить зволікань. Порушений баланс мікрофлори кишечника досить часто призводить до серйозних шлунково-кишкових розладів. Загострюються хронічні хвороби. У дівчаток зараження глистами може спровокувати захворювання сечостатевої системи, у випадку якщо гострики вдається проникнути в статеві шляхи.
Гострики – білі, тонкі, дрібні (від 2 до 12 мм) черви. Вони поширюються в нижніх відділах кишечника. Кожна самка здатна відкласти до 15 тисяч яєчок, що мають дуже високі терміни дозрівання. Для цього вночі, зазвичай близько опівночі, вона вибирається з анального отвору і розташовується в складках біля нього. Саме ці пересування глистів і викликають у людини неприємні відчуття – свербіж.
Завдяки дуже малій вазі, відкладені яйця легко чіпляється до шкірі навколо ануса, до рук, білизні, створюючи обширну середовище для зараження.
Способи зараження
Заразитися ентеробіозом діти можуть за допомогою води, їжі, грунту, брудних рук, комах, контактів з хворими людьми і тваринами, купання у відкритих водоймах. Особливо часто діагностується ентеробіоз, лікування призначається тим дітям, які побували на відпочинку в таборах з відкритими водоймами.
Ознаки захворювання
Скарги на свербіж в анальній зоні і зоні заднього проходу, неспокійний сон, діарея, здуття живота, нестабільний апетит, нехороший запах з рота, почісування – свідчення того, що організм дитини піддався такому захворюванню, як ентеробіоз, лікування якого повинен призначати лікар-інфекціоніст. Малюк стає дратівливим, так як глисти викидають в кров токсичні речовини. Він швидко стомлюється, слабшає. Можливе виникнення шкірних алергічних реакцій.
Лікування
При перших ознаках глистной інвазії хворому слід відразу звернутися за допомогою до лікаря.
Фахівцями в цій області є лікарі-інфекціоністи, паразитологи і гастроентерологи. Завданням доктора є виявлення захворювання ентеробіоз, лікування якого буде направлено на знищення гостриків, а також максимальне зниження нанесеного глистами шкоди дитячому організму.
Процес лікування і відновлення проходить послідовно. На початковій стадії такого захворювання, як ентеробіоз у дітей, лікування зводиться до виведення паразитів. З цією метою дитині дають лляне або гарбузове масло. Далі слід прийом протигельмінтних засобів. Третій етап оздоровлення полягає в застосуванні ліків, що нормалізують і відновлюють функції печінки, нирок, шлунка, кишечника. Ці препарати також спрямовані на зміцнення імунітету і відновлення обміну речовин.
На жаль, при своїй ефективності лікарські засоби наносять певної шкоди дитячому організму. Тому якщо хвороба не запущена, то альтернативним рішенням у боротьбі з ентеробіозом може стати вживання в їжу продуктів з антігельмінтною дією. До них відносяться морква, гранат, суниця, волоські горіхи, часник. Відвар звіробою теж здатний дати позитивний результат. Але у випадку вибору такого варіанту лікування необхідно обов’язково проконсультуватися у фахівця в даній області.
Профілактика
Зараження паразитами часто називають хворобою немитих рук. Враховуючи, що діти все тягнуть до рота, в тому числі і немиті руки, то за малюками необхідний постійний контроль. Воду для пиття потрібно використовувати тільки відфільтровану і кип’ячену. Всі сирі продукти – зелень, фрукти, овочі, ягоди – важливо ретельно мити. Білизна зараженої дитини потрібно часто міняти, а після прання ретельно пропрасувати. Оскільки під нігтями накопичується бруд, то їх краще коротко зістригати. Потрібно не дозволяти дітям цілуватися з тваринами і вступати в тактильний контакт з бездомними собаками і кішками.
Відповідальність за здоров’я дітей несуть дорослі батьки, няні, вихователі, вчителі. До речі, лікування ентеробіозу у дорослих здійснює практично тими ж способами, що і у дітей. Навчання дитини елементарним правилам гігієни – найперше завдання у профілактиці інфекційних захворювань.
Пам’ятка для батьків щодо підготовки дитини до щеплень
Аби вакцинація дошкільника пройшла ефективно , його необхідно підготувати . Пропонуємо декілька простих правил, дотримання яких допоможе уникнути ускладнень.
Стежте за графіком щеплень своєї дитини. У дошкільному закладі повідомляють про проведення щеплень завчасно, це дає вам змогу належно підготувати дитину до процедури. Окрім того, в разі непередбачених ситуацій, припустимо, дитина травмувалася і є небезпека захворювання на правець, ви знатимете, чи отримала дитина профілактичне щеплення проти цієї недуги.
Звертайте увагу на реакцію організму дитини на продукти. Ліки тощо. Інформація про можливі реакції дитини на процедури, вживання певних продуктів харчування , прийняття ліків тощо буде надзвичайно корисною для визначення протипоказань до щеплень,
ефективної схеми вакцинації , рекомендацій щодо харчування, вибору препаратів тощо.
Здайте аналізи дитини. Запорукою правильності висновку лікаря про дозвіл на проведення чи відвід від вакцинації є результати лабораторного дослідження. Аналіз сечі дитини сприятиме оцінюванню її стану здоров’я. аналіз крові рекомендований, однак для дітей, які часто хворіють або мають обтяжений анамнез, аналіз крові є обовя’зковим.
Проінформуйте лікаря про всі особливості та проблеми здоров’я дитини. Необхідно розповісти лікарю, як дитина переносила попередні щеплення, чи не було раніше суддом, виражених алергічних реакцій, хронічних захворювань. Не буде зайвим повідомити медичного працівника не лише про те , як дитина почувалася днями, де перебувала, а й про ваші спільні з дитиною плани на найближче майбутнє.
погоджуйтеся на вакцинацію дитини, якщо:
найближчим часом ви збираєтеся з ним у далеку подорож;
у період епідемії грипу, окрім вакцинації проти грипу;
під час прорізування зубів;
безпосередньо перед вступом до шкільного навчального закладу чи початком занять у школі.
Виміряйте температуру тіла . температура тіла дитини тривалий час до вакцинації і безпосередньо в день її проведення має бути нормальною або триматися у звичайному для дошкільника діапазоні , без різких амплітуд . нормальна температура тіла дитини +36,6с,проте у дітей віком до трьох років може бути вищою через інтенсивність теплообміну дитячого організму.
Спостерігайте за самопочуттям дитини. На момент вакцинації дитина має бути здоровою. Навіть якщо температура тіла дитини нормальна, але є слабі симптоми захворювання ( кашель, нежить, млявість) або в попередні 1-2 дні була небезпека інфікування (контакт із хворими, відвідування поліклініки), то щеплення робити не можна. Порадьтеся з педіатром щодо відтер мінування проведення процедури.
(матеріал взято з журналу «Медична сестра»
Пам’ятка для батьків щодо догляду за дитиною після щеплення
Після введення вакцини дошкільник має перебувати 30 хв . під наглядом медичного працівника, щоб у разі появи алергічних реакцій йому була надана невідкладна кваліфікована допомога.
Протягом декількох днів після щеплення слід утриматися від введення в раціон дитини продуктів харчування.
Якщо 2-3 дні після щеплення у дитини немає апетиту, то це не є приводом для хвилювання, проте слід забезпечити звичний для дитини режим пиття.
Після щеплення не слід допускати переохолоджень та перегріву тіла дитини.
Щеплення не є протипоказанням для прогулянок на свіжому повітрі за умови доброго самопочуття та відсутності фізичних та психологічних перенавантажень.
Більшість щеплень призводять до появи більш-менш виражених місцевих і загальних реакцій.
(матеріал взято з журналу «Медична сестра»
Пам’ятка для батьків щодо профілактики отруєнь дітей лікарськими препаратами вдома
Лікарі стверджують, що близько половини випадків отруєння дітей спричинені недозволеним прийманням лікарських препаратів. Найчастіше діти з’їдають пігулки, залишені в доступних місцях, або отруюються під час гри з аптечкою. Для запобігання нещасним випадкам через отруєння медикаментами слід постійно дотримуватися правил їх зберігання вдома, а саме:
- зберігайте лікарські препарати в аптечках, які зачиняються, щоб дитина не зуміла їх дістати;
- зберігайте аптечку, а також лікарські засоби, які нині необхідно приймати вам або членам вашої родини, у недоступних для дітей місцях;
- регулярно перевіряйте строк придатності до застосування лікарських препаратів, які зберігаєте в домашній аптечці;
- після кожного приймання ліків перевіряйте, чи надійно ви їх закрили;
- не зберігайте медикаменти в місцях, де грають діти;
- не варто ставити аптечку чи коробку з лікарськими препаратами на шафи, бо дитина може спробувати їх дістати;
- Забороніть усім членам родини залишати лікарські препарати на столі, як зазвичай роблять бабусі й дідусі, щоб не забути прийняти препарат;
- виймайте з упаковки рівно стільки пігулок, скільки збираєтеся прийняти, а не на два–три прийоми наперед;
- не приймайте лікарські препарати в присутності дітей, бо їм дуже подобається копіювати дорослих і вони намагатимуться спробувати повторити ваші дії;
- якщо дитина допитлива, не тримайте лікарські препарати в сумках, портфелях, гаманцях, скриньках тощо, бо вона обов’язково спробує їх знайти;
- найліпше зберігати препарати в такому місці, щоб дитина не змогла побачити їх і дотягнутися;
- якщо дитина захворіла, не дозволяйте їй самостійно приймати ліки;
- ніколи не кажіть дитині, що лікарські або вітамінні препарати це цукерки чи льодяники, адже коли Вас не буде поряд, дитина може знайти «цукерки» і з’їсти їх;
- якщо дитина проковтнула ліки, ввела у носовий прохід чи вухо пігулки, терміново з’ясуйте, який саме це лікарський препарат і терміново зверніться до лікаря.
Порушення постави у дошкільників
Сколіоз ( право- або лівостороннє викривлення хребта )
При сколіозі одне плече підняте, лопатки розміщені асиметрично, одна бокова сторона тулуба випукла, друга – западає, хребці скручуються навколо своєї осі, через що випирають ребра або утворюється горб.
Кіфоз (кіфотична постава) – друге порушення постави. Крім слабкого розвитку м’язів спостерігаються зміни в зв’язочному апараті хребта; зв’язки розтягнуті і тому природний згин хребта в грудній області значно збільшений.
Лордоз ( лордична постава) – значна зігнутість хребта в поперековому відділі, шийний згин зменшений, надмірно видається живіт. Попередити дефекти постави значно легше, ніж їх лікувати. Профілактика порушень постави здійснюється, як в дошкільному закладі, так і в сім’ї, в двох напрямках : створення оптимальних гігієнічних умов (правильне освітлення, систематичне провітрювання приміщення, дотримання режиму дня, відповідні до зросту дитини меблі) і цілеспрямована виховна робота в дитячому садку.
Велике значення має фізична культура в дошкільному закладі: загальнорозвиваючі вправи, рухливі ігри, вправи спортивного характеру, загартовуючі процедури, заняття в басейні, а також заняття спортом в сім’ї.
Вправи для виправлення лордозу
В.п. - стійка ноги на ширині плечей на відстані кроку від спинки стільця (стола), кисті рук на краю стільця (стола). Пружні нахили тулуба вперед, коліна не згинати. Дихання довільне. Повторити 8-10 разів. Після нетривалої паузи вправу повторити.
В.п. - стійка ноги на ширині плечей, руки за спиною, кисті в замок. Нахил тулуба вперед, руки відвести назад (видих) і повернутися у в.п. (вдих). Коліна не згинати. Повторити 8-10 разів.
Вправи для виправлення сутулості і кіфозу
В.п. – сидячи на підлозі, ноги нарізно, руки в сторони. Нахили ліворуч, торкнутися правою рукою носка лівої ноги (видих і повернутися у в.п. (вдих). Ті самі рухи виконати до лівої ноги. Повторити 8-10 разів.
В.п. – сидячи на стільці, спина торкається стінки стільця, руки на поясі. Руки вниз – назад за спинку стільця (видих) і повернутися у в.п. (вдих). Повторити 10 -12 разів.
В.п. – лежачи на спині, руки в сторони. Відвести руки вгору, зробити плеск над головою (вдих) і повернутися у в.п. (видих). Повторити 8 -10 разів.
В.п. – о.с. Підняти руки через сторони вгору, торкнутися долонями потилиці (вдих) і повернутися у в.п. (видих). Повторити 8 -10 разів.
В.п. – лежачи на животі, руки вперед. Припідняти голову, руки і ноги вгору, прогнутися в попереку (вдих) і повернутися у в.п. (видих). Повторити 8 -10 разів.
В.п. – упор стоячи на колінах. Піднімаючи голову і витягуючи руки вперед , прогнути спину (видих) і повернутися у в.п. (вдих). Повторити 8 -10 разів.
Ходьба з мішечком на голові (масою 500 г), руки в сторони, потім на пояс (до 1,5 – 2 хв.)
Вправи для виправлення сколіозу.
В.п. – лежачи на животі, руки вперед. Підняти ліву руку вгору, зробити коловий рух рукою вліво – назад, повернутися у в.п. Те ж виконати правою рукою. Повторити 8-10 разів.
В.п. – сидячим на підлозі, руки на поясі, ноги калачиком. Нахил вліво; ліктем торкнутися коліна (вдих) і повернутися у в.п. (видих). Те саме виконати вправо. Повторити 8-10 разів.
Вправи для формування та закріплення
навичок правильної постави
Ці вправи займають особливе місце в методиці лікувальної фізкультури при дефектах хребта. Для формування навичок правильної постави ведуче місце мають пропріоцептивні м’язові почуття, тобто відчуття положення свого тіла в просторі, що отримує дитина за рахунок імпульсів в центральну нервову систему з багатьох рецепторів, що закладені в м’язах. Тому при вихованні і укріпленні правильної осанки звертається постійно увага на положення тіла при виконанні вправ та н положення тіла.
Виховання правильної постави неможливо без чіткого уявлення про неї і формується під час співбесід, як ідеальна схема положення тла в просторі; положення голови, грудної клітки; живота, ніг. Дитина повинна вміти правильно словами описати правильну поставу. Наприклад, вихователь може задати дитині питання про те, як при нормальній поставі розташовані плечі, лопатки, голова і отримати правильну відповідь. Уява про правильну поставу дуже тісно пов’язана з формуванням зорового образу правильної постави. Діти повинні навчитися бачити правильну поставу на малюнках, фотографіях, а також на заняттях.
По-перше – це повинна бути правильна постава інструктора ЛФК, який проводить заняття. Потім інструктор демонструє правильну поставу на дітях. І нарешті, використовуючи дзеркала, діти повинні навчитися приймати правильну поставу і виправляти виявлені дефекти. Зоровий контроль та самоконтроль грають важливу роль для прийняття і збереження правильного положення, а також для виховання м’язового почуття нормальної постави.
І нарешті, найбільшу групу засобів для виховання і закріплення правильної постави складають гімнастичні вправи, що формують правильну поставу людини.
Вправи для запобігання порушень постави
Дитина лежить на животі, руки вздовж тулуба.
Погладжування: ліва рука дорослого кладеться поперек ліворуч від хребта дитини, права на лопатку праворуч від хребта. Зустрічні легкі й вільні рухи ( ліва рука рухається вгору, права – вниз) протягом 20 – 40 сек. (доки шкіра не почервоніє).
Розминання: спіралеподібні рухи пучками трьох пальців (вказівний, середній, безіменний) згори вниз по правій, потім по лівій стороні спини. Пальці від шкіри на відривати, кожну сторону розминати 3 – 5 разів.
Пружні рухи: два зігнутих пальці (працюють середні фаланги вказівних та середніх пальців) поставити так, щоб хребет опинився між ними. Один – два рази пройти уздовж хребта від лопаток до попереку легкими пружними натискуваннями.
1. Стоячи біля стіни чи гімнастичної стінки.
В.п. основна стійка. Прийняти правильну поставу, торкаючись спиною стіни. При цьому лопатки, литки ніг та п’яти повинні торкатися стіни, голова трохи піднята. Правильність постави контролює сама дитина в дзеркалі, вихователь.
2. Стоячи біля стіни, прийняти правильну поставу. Закрити очі, зробити крок вперед, знову прийняти правильну поставу. Відкрити очі – перевірити правильність постави, виправити дефекти в поставі.
3. Прийняти правильну поставу, зробити 2-3 кроки вперед, присісти, встати. Знову прийняти правильну поставу. Цю вправу можна зробити так, як попередню з закритими очима.
4. Прийняти правильну поставу біля гімнастичної стінки. Зробити 1-2 кроки вперед, розслабити послідовно м’язи шиї, плечей, рук та тулуба. Знову прийняти правильну поставу. Перевірити поставу, виправити дефекти.
5.Стоячи біля гімнастичної стінки, прийняти правильну поставу. Піднятися на носочки, втримуючись в цьому положенні 3-5 секунд. Повернутися у вихідне положення.
6. Та ж сама вправа, але біля гімнастичної стінки.
7. Прийняти правильну поставу, присісти, розвести коліна в сторони , зберігаючи пряме положення голови та хребта. Повільно встати, прийняти правильну поставу, перевірити себе перед дзеркалом.
8. Прийняти правильну поставу, покласти на голову мішечок з піском. Присісти, не впустивши мішечок. Встати в вихідне положення.
9. Ходьба з мішечком на голові з зупинками для контролю правильної постави.
10. Ходьба з мішечком на голові с переступанням через перешкоди – мотузку, гімнастичну лаву.
11. Прийняти правильну поставу з мішечком на голові напроти партнера. Перекидати та ловити м’яч з збереженням правильної постави, не впустивши мішечок .
12. Ходьба з мішечком на голові з виконанням завдань: напівприсівши, з високим підніманням колін, боком, приставним кроком.
13. Лягти на спину з симетричним положенням тіла відносно хребта, руки вздовж тулуба. Припідняти голову та плечі – перевірити положення тіла.
14. Лежачи на спині, прийняти правильну стан, притиснути поперек до підлоги. Перейти в положення сидячи з збереженням прямої спини. Встати, зберігаючи правильну поставу.
15.В положенні лежачи на спині, зігнути ногу в колінному та тазобедренному суглобі, обхватити коліно руками, притиснути до живота, одночасно притиснувши до підлоги поперекову область. Повернутися в вихідне положення. Те ж з правою ногою.
16. Лежачи на спині, прийняти правильне положення. Перевірити його, піднявши голову та плечі. Повернутися колодою на живіт , припідняти голову та плечі. Лягти на живіт, повернутися колодою на спину. Перевірити та виправити положення тіла.
17. Сидячи на гімнастичній лаві біля стіни, прийняти правильну поставу (потилиця, міжлопаточна область, сідниці притиснути до стіни, голова вертикально вверх, плечі на одному рівні). Правильність постави перевіряється вихователем.
18. Та ж сама вправа. Після прийняття правильної постави розслабити послідовно м’язи шиї, плечового поясу, спини та живота. Закрити очі і по команді прийняти правильне положення тіла. Відкрити очі та перевірити осанку.
19. Сидячи на гімнастичній лаві, прийняти правильну поставу, положити на голову мішечок з піском. Утримуючи мішечок правильним положенням голови та тіла, встати, зробити вперед 1-2 кроки, повернутися назад, сісти на лаву.
20. Сидячи на гімнастичній лаві напроти одне одного, прийняти правильну поставу, покласти мішечки з піском на голову, взяти в обидві руки м’яч. Кидати м’яч від грудей обома руками одне одному та ловити його з збереженням правильної постави, не впустивши мішечок.
Масаж і лікувальна фізкультура в дошкільному закладі
Діти з особливостями психофізичного розвитку в дошкільному закладі почувають себе природно. В інклюзивних групах створена атмосфера взаєморозуміння та взаємодопомоги між дітьми, що забезпечує дитині з особливостями психофізичного розвитку можливість самоствердитися, набути певних навичок соціальної поведінки.
Впроваджується в практику роботи чітка система традиційних та нетрадиційних оздоровчих заходів: загартування повітрям та водою з використанням дихальної гімнастики, точкового масажу, коригуючих вправ, су-джок терапія, елементи хатха-йоги, фітбол-гімнастики, лікувальний масаж, ігровий самомасаж, лікувально-корекційна гімнастика для дітей, які мають вади постави та вади формування стопи. Лікувально-корекційна гімнастика – кращий засіб для виправлення порушень постави. Спеціальні вправи сприяють випрямленню хребта і збільшенню його рухливості, розширенню грудної клітини, зміцненню м’язів плечового пояса і тулуба. Такі вправи включаються у ранкову гімнастику і в заняття корекційно-лікувальної фізкультури, поєднуються із загальнорозвиваючими вправами. Крім того, в перервах між спеціально організованою діяльністю діти виконують по 2-3 вправи 2 рази на день. Ці вправи поєднуються із загальнооздоровчими заходами – загартуванням, перебуванням на свіжому повітрі.
За призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей медична сестра з ЛФК та масажу Сім’яник М.В. проводить лікувальну фізкультуру, масаж.
Активну та пасивну корекцію здійснює безпосередньо в групі вихователь, а також інструктор з фізкультури та інструктор з плавання під час спеціальноорганізованої діяльності дітей з фізичного розвитку. Здійснювати профілактику плоскостопості допомагають «доріжки здоров’я» (дерев’яні лотки з квасолею, каштанами, камінчиками). Вони активізують рефлекторні зони стопи і зміцнюють імунну систему. Значний масажний ефект дає ходьба по штучним жорстким та гумовим килимкам.
Проводяться індивідуальні лікувально-профілактичні заходи для дошкільників, які цього потребують. Всі корегувальні вправи проводяться виключно з урахуванням записів в індивідуальних картках здоров’я дітей, під наглядом лікаря-педіатра та за згодою батьків.
В кожній із спеціалізованих груп в достатній кількості в наявності нетрадиційне обладнання (масажні килимки, турніки, валіки, тренажерні доріжки та інше) для проведення індивідуальної роботи по корекції порушень ОРА, яку проводять педагоги в групі. Діти охоче ступають по доріжкам з різнокольоровими слідами, ґудзиками, камінчиками, каштанами, виконують вправи для корекції постави, вправи для зміцнення м‘язів стопи.
Пам’ятка для батьків
щодо профілактики гострих респіраторних захворювань
Розпорядок дня
Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму вашої дитини до застуди та грипу. Обов'язковими є проведення ранкової гімнастики, гігієнічних процедур, занять з фізкультури тощо.
Важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог (чистота, свіже повітря, правильно підібраний одяг дітей удома, на вулиці, заняттях відповідно до погодних умов).
Збалансоване харчування
Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повноцінний раціон має містити достатню кількість усіх необхідних для організму поживних речовин у правильних пропорціях. Так, надмірне вживання білкових продуктів може стати причиною ексудативного діатезу, а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету (уповільнюється утворення захисних білків — глобулінів). Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин, сприяє появі зайвої ваги, ослаблює імунітет.
Процедури загартування
Загартування як один з основних засобів профілактики ГРЗ забезпечує стійкість організму до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього середовища — коливань температури, зміни атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування допомагає активувати захисні механізми організму. Найпоширенішими природними засобами загартування є свіже повітря й вода.
Загартування повітрям
Загартування повітрям (найчастіше холодним) є дуже розповсюдженим у профілактиці ГРЗ завдяки стимуляції реакцій імунітету і процесів терморегуляції. У людей, стійких до низьких температур, теплоутворення в організмі проходить інтенсивніше. Поліпшене кровопостачання шкіри зменшує ймовірність виникнення обморожень.
Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 3,5 годин) та повітряні ванни. Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, стимулюючи підвищення порогу їх чутливості та тренування механізмів терморегуляції. У холодну пору року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.
Загартування повітряними ваннами необхідно проводити у приміщенні, завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18-20 °С. Перша повітряна ванна має тривати від 3 до 5 хвилин. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3-5 хвилин. Повітряні ванни можна поєднувати з гігієнічною гімнастикою після сну, дихальними вправами, рухливими іграми, ходінням босоніж по підлозі або килимку, змоченому розчином морської солі протягом 10 хвилин.
Організовуючи процедури загартування, необхідно враховувати стан здоров'я дітей, створюва-
ти позитивну психологічну атмосферу. Наприклад, проводити процедури у формі гри чи з викорис-
танням ігрових елементів.
Загартування водою
Потужним природним засобом загартування є вода. Загартування водою треба починати з розтирання тіла мокрою губкою, фланелевою рукавичкою або рушником. Початкова температура води для розтирання має бути 35-36 °С. З кожною наступною процедурою температуру води поступово знижують на 1 °С, поки вона не досягне 28-30 °С. Після проведення загартування необхідно насухо витерти шкіру дитини до легкого почервоніння. Процедура має тривати 1-2 хвилини.
Коли дитина звикне до розтирань водою, почуватиметься комфортно, можна проводити обливання. Процедуру проводять щоденно чи через день упродовж 2-3 хвилин. Температуру води поступово понижують з 34-37 °С до 22-23 °С. Обливання поліпшує функціональний стан органів, тканин, стимулює апарат фізичної терморегуляції, підвищує резистентність організму.
У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп, адже між охолодженням стоп та рефлекторною судинною реакцією слизової оболонки верхніх дихальних шляхів існує залежність. Завдяки
